Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що закрию зараз очі – і пам’ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства.
Голуби – голубочки,
Несіть щастя синочку!
Чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так і буде: і щастя, і здоров’я, і радість щоденна не облише, якщо цього побажала мені мама. Її
Объяснение:
можно лучший ответ
1 Зерна пшениці, схожі на бурштин, були розсипані по скатерці, розстеленій на траві.
2 Прийшла налита сонцем весна.
3 Далекі пальми, стрункі, високі, маячать на обрії.
4 Уся ніч переповнена таємничими звуками.
5 Гнане вітром перекотиполе смішно підстрибує по стерні.
6 Завмерло все, сповнене непевного чекання.
7 Степ, заворожений тишею, ніжився в променях сонця.
8 Знічений, він сів у кутку, мовчазний і принишклий.
9 Земля, живими соками багата, Дніпру дарує воду негірку.