Н.в - триста шістдесят три;
Р.в - триста шістдесяти трьох;
Д.в - триста шістдесяти трьом;
З.в - триста шістдесят три;
О.в - триста шістдесяти трьома;
М.в - на/у триста шістдесяти трьох
Мій улюблений вид спорту - гімнастика:
Мій улюблений вид спорту - гімнастика. Змалечку я зачаровано дивилась виступи олімпійців та мріяла навчитись робити так само. Є спортивна та художня гімнастика. Але найбільше мені імпонує художня, у якій спортсмени виступають під музику з різними предметами. Це виглядає дійсно красиво та граціозно.
Мої улюблені гімнастки - це Ганна Безсонова, Катерина Серебрянська та Аліна Максименко. Я пишаюсь наполегливістю, силою та витримкою дівчат, які зуміли досягти таких висот у спорті. Гімнастки дуже стрункі. Вони, наче берізки, вигинаються, виконуючи різноманітні вправи. Це виглядає неповторно! Ось чому я люблю гімнастику.
Переносне значення слів – це мовний художній засіб, закладений в його понятті переносити значення найменування з одного предмету на інший, воно несе асоціативні стосунки, тобто ґрунтуються на асоціаціях. Щодо завдання, ми знаємо, що переносне значення слів може бути впроваджене за до метафори, метонімії, синекдохи, які вважаються літературознавчими поняттями, де:
Метафора – це перенесення значення слова на основі подібності внутрішніх чи зовнішніх ознак.
Приклад: Голова колони здалася через пагорба, і Стів припав до оптичного прицілу «Браунінга».
Голова колони - військовий термін, який означає «передня частина» колони. Слово «голова» має переносне значення, яке ґрунтується на асоціації щодо розташування в колоні, подібності голова - перший, вищий, фронтальний.
Треба сказати про уособлення як вид метафори, тому що приведені слова для утворення мовних засобів мають його прямі ознаки, тому що уособлення – це перенесення особливостей поведінки людини на живу та неживу природу
Приклад: 1) Небо плаче дощем, а я плачу про нього, Схожу з глузду день за днем, В моїй душі один лише він.
Небо плаче – ми розуміємо, що небо не може плакати, тобто перенесення значення гається в схожесті проявів: л’є дощ – небо плаче
2) Вітер, вітер ... Грає, співає, Спритно листя з дерев зриває, На прогулянку з собою кличе, Що в душі у мене - він не знає.
Вітер грає, співає – як і в попередньому прикладі, вітер не може співати та грати, в цьому прикладі ми бачимо асоціативне перенесення вітер дме, віє - вітер грає, співає
Метонімія – це перенесення значення за суміжністю на основі просторового, логічного, тимчасового зв'язку або на основі виникаючих асоціацій.
Приклад:
1) Божевільні вчинки засліплюють, народжуються з сліпоти і небачення зовнішніх обставин.
Вчинки засліплюють – в цьому прикладі мається на увазі, що вчинки мають пряме значення чемних результатів, в слові засліпили переноситься значення «вражають», тобто перенесення значення ґрунтується на суміжності дії та результату дії (вчинки мають результат небачення зовнішніх обставин)
2) Місто святкує День повного звільнення від фашистської блокади.
Місто святкує – ми розуміємо, що місто не може святкувати, бо це неживий предмет. Слово «місто» передає перенос значення з населеного пункту на його мешканців (мешканці святкують)
Синекдоха – це перенесення значення за суміжністю на основі відношення частини до цілого. В завданні не має прикладу синекдохи. На всяк випадок можна привести такий приклад: Це був кращий голос країни.
Відповідь:
Називний: триста шісдесят три
Родовий: трьохсот шілесчти трьох
Давальний: трьомстам шілесятьом трьом
Знахідний: триста шісдесят три
Орудний: трьохстами шісдестьми трьох
Місцевий: на трьохстах шісдесятьох трьох
Пояснення: