-Привіт! -Прівіт, куди сьогодні підем ? -Може у парк? -Так!Сьогодні така чудова погода!Чому би і ні? -Тоді ходімо. -Ти любиш клени? -Так, вони, як могутні велетні.Дивись які гарні квіти! Це троянди? -Так, тобі подобаються вони? -Не дуже, мені подобаються більш польові квіти, але й троянди теж чудові! -Я так хочу вже літо, на море, пісочок... -Так. Я теж хочу. Я дуже люблю літо і канікули, і сонце, і море, і теплі вечори. -Ой, вже темніє, треба ти додому.. -Дуже шкода, що так мало погуляли, тоді допобачення. -Допобачення.
Кожна людина колись навчалася у школі. Мій дідусь досі пам'ятає імена своїх учителів та іноді зустрічається зі своїми шкільними друзями. У ці моменти він любить згадувати свої роки навчання, як було тоді цікаво, навіть незважаючи на те, що це були тяжкі післявоєнні роки. Зараз школа займає дуже важливе місце в моєму житті. Тут мої улюблені вчителі і найкращі друзі. У нас дуже дружній клас. Ми допомагаємо один одному і майже ніколи не сваримося. Я люблю ходити на різні екскурсії зі своїми друзями і з нашим класним керівником. Це найкраща вчителька. Вона дуже розумна і може розповісти багато нового. Я не соромлюся звернутися до неї з питанням чи проханням. Мені дуже подобається навчатися в моїй школі. Адже вона найкраща в усьому місті. Коли замислюємося над цим питанням, то розуміємо, що насправді школа для кожного з нас значить дуже багато. Кожного ранку, йоли прокидаємося, так не хочеться йти до школи, але це на перший погляд. Мабуть, кожному з нас просто хочеться ще трішечки поспати, а потім — до школи. Що ж на мене чекає у школі? А чекає дуже багато. Це і друзі, і улюблені предмети, і вчителі, більшість з яких мені дуже подобається. А ще я дуже люблю шкільні свята. У нашій школі свят, мабуть, більше, ніж у будь-якій іншій. І це добре, адже життя, як кажуть, це не тільки будні. Особисто я дуже сумую без школи під час канікул. З одного боку, з’являється дуже багато вільного часу, а з іншого — так не вистачає цікавих уроків, веселих перерв... Я думаю, що із впевненістю можна сказати: «Школа — наш другий дім». На щастя, саме це я і відчуваю. Якщо хтось зі мною не погодиться, то сподіваюсь — це тимчасово. Я бажаю кожному з нас йти до школи із задоволенням, а повертатись із знаннями та гарним настроєм.
-Прівіт, куди сьогодні підем ?
-Може у парк?
-Так!Сьогодні така чудова погода!Чому би і ні?
-Тоді ходімо.
-Ти любиш клени?
-Так, вони, як могутні велетні.Дивись які гарні квіти! Це троянди?
-Так, тобі подобаються вони?
-Не дуже, мені подобаються більш польові квіти, але й троянди теж чудові!
-Я так хочу вже літо, на море, пісочок...
-Так. Я теж хочу. Я дуже люблю літо і канікули, і сонце, і море, і теплі вечори.
-Ой, вже темніє, треба ти додому..
-Дуже шкода, що так мало погуляли, тоді допобачення.
-Допобачення.