Сполучники сурядності й підрядностіСполучники сурядності поєднують рівноправні, синтаксично незалежні одна від одної мовні одиниці — слова, частини складного речення, речення чи групи речень у тексті.До них належать:а) єднальні: і, й, та (=і), ні ... ні. Вони означають поєднання або приєднання:За Володимира і за його сина Ярослава держава Київська була найсильніша й найелавніша (М. Грушевський).Летіла зозуля з поля на долину, та й сіла кувати на мою калину (Народна творчість);б) протиставні: а, але, та (=але), проте, зате, однак, які виражають зіставлення або протиставлення:Життя не має ціни, але воля дорожча за життя (Народна творчість).Труднощі мучать, зате розуму учать (Народна творчість);в) розділові: або, чи, або ... або, чи ... чи, то... то, чи то... чи то, які вказують на несумісність явищ або їхню черговість:Нема просто слова. Воно або прокляття, або поздоровлення, або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або лжа, або правда, або світ, або пітьма (Р. Гамзатов).Сполучники підрядності з'єднують залежну частину складного речення з головною.До сполучників підрядності належать:1) означальні: що, щоб, неначе, ніби, як:Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови (Б. Харчук);2) з'ясувальні: що, як, щоб, ніби, мов:Я довго стояв на вершині дніпрової кручі і слухав, як сивий невпинно котив свою воду (Л. Первомайський);3) ступеня дії: щоб, що, як, чим, тим, мов, наче, неначе, ніби, ніж:Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві (Ю. Яновський);4) часу: як тільки, як, коли, поки, щойно, ледве:Щось несказанно чарівне і зворушливе криється в природі, коли під місяцем бовваніють чи іскряться розмивчастим відливом чубаті полукіпки (М. Стельмах);5) причинові: бо, тому що, через те що, оскільки, у зв'язку з тим що:Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син (В. Сосюра);6) умовні: якщо, якби, коли б:Якби ви знали, паничі, де люди плачуть, живучи, то ви б елегій не творили... (Т. Шевченко);7) мети: щоб, для того щоб:Якби мені дістати струн живих, потужну б пісню я на струнах грала (Леся Українка);8) допустові: незважаючи на те що, хоч, дарма що, хай:Хоч і зазирало сонце крізь листя старих буків всередину лісу, проте віяло тут прохолодою(О. Маковей).Серед сполучників є багато синонімічних, які в реченні можуть заміняти один одного (у межах кожної групи). Деякі сполучники підрядності (напр., що, як, щоб) можуть виражати різні відношення між частинами складного речення.
Батьки-найбільший скарб у житті людини. Часто ми недолюблюємо своїх батьків. Інколи батьки нас сварять, критикують. Але ми всерівно знаємо, що любов батьків найсильніша та найщиріша. У мене є чудові батьки. Я їх дуже люблю, поважаю. Я люблю своїх батьків за те, що вони в мене є. Я люблю своїх батьків тому, що вони мене виховали. Батько та мати вчили мене жити у цьому світі. Батьки від раннього дитинства віддавали мені свою любов. Також у мене дуже велика повага до своїх батьків. Незважаючи на всі труднощі, які були у їхньому житті ми залишалися великою, дружньою сім*єю. Я люблю своїх батьків і вам раджу задуматися над своїм ставленням до найрідніших.
Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник Анатоль Франс. З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру. Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
