Наче(обставина,прислівник) вийшла(присудок,дієслово) вона(підмет,займенник) за(прийменник) крайні(означення,прикметник) хати(додаток, іменник), за(прийменник) городи(додаток, іменник) й(сполучник) садки(додаток, іменник), щоб(сполучник) привітати (присудок,дієслово) кожного(додаток, займенник), хто(підмет,займенник) добивається(присудок,дієслово) з(прийменик) далекої(означення, прикметник) чи(сполучник) близької(означення, прикметник) дороги(додаток, іменник). (неокличне, розповідне,складнопідрядне, з підрядними мети і з підрядним з*ясувальним)
схема [ ], щоб( ) (питання - з якою метою), (хто)(питання - кого).
1 речення. двоскладне, поширене, повне, ускладене однорідними додотками.
2 речення. односкладне,означено-особове,непоширине, повне,неускладнене.
3речення. двоскладне,поширине, повне, ускладнене однорідними означеннями.
Объяснение:
До болю стискалося серце поета від думок про страждання рідного народу в кріпацькій неволі, яку гнобителі намагалися видати за веління "всемогутнього справедливого" бога. І тоді з'явилася потреба сказати останнє слово рідному народові, закликати народ порвати кайдани і "вражою кров'ю" окропити волю, потреба висловити палку віри у світле майбутнє батьківщини, у велику вільну нову сім'ю, де і його борця за щастя народу згадають..."незлим тихим словом". Так з'явився "Заповіт". Шевченко написав цей твір наприкінці 1845 року, перебуваючи майже у безнадійному стані. Але міцний організм Тараса Григоровича переміг тяжку хворобу. Отже, не судилося "Заповіту" стати останнім словом народного співця. Після того Шевченко написав ще багато творів, які прославили його. Та не забувся й "Заповіт". Музику на текст "Заповіту" писало багато композиторів. Та пісня поширилася з музикою, що була створена полтавським учителем Гордієм Павловичем Гладким. І в наші часи, вшановуючи Шевченка, ми співаємо "Заповіт", покладений на музику полтавським учителем.