Одним з найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже лише займаючись тим, що тебе цікавить, приносить радість, ти відчуватимеш життєву повноцінність. Тому не можна покладатися на випадковість, квапитися. Потрібно добре подумати як батькам, так і самим молодим людям. Набагато частіше на вибір майбутнього фаху впливають батьки, їхня робота, уподобання. Та не завжди це можна вважати найкращим. Свою майбутню спеціальність треба обирати самостійно, цілеспрямовано.
Часто підлітків ваблять майбутні титули, блиск сцени або великі заробітки. Проте чи можуть подібні аргументи бути остаточними у виборі свого майбутнього? Віддаючи перевагу «грошовитим» професіям, треба пам’ятати, що високооплачувана робота буває складнішою й важчою фізично чи розумово, вимагає більшої відповідальності, багато часу тощо. До того ж гроші, високе становище самі по собі не завжди гарантують задоволення роботою.
Тим, хто обирає професію, варто задуматися, чи не оцінюють вони життєві перспективи подібним чином. І не зайве нагадати, що більшість наших громадян мають не престижні, а корисні, необхідні й цікаві професії (За І. Томаном).
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1. Визначте та запишіть тему й основну думку тексту.
2. Користуючись схемою «Основні ознаки тексту», доведіть, що прочитане висловлення є текстом. Свою відповідь розпочніть так: «Прочитане є текстом, тому що в ньому можна визначити тему й основну думку…».
3. Поміркуйте, що виражає заголовок - тему чи основну думку тексту.
4. Доберіть заголовок, який виражав би основну думку тексту.
5. Поміркуйте, яка мета цього висловлення.
6. Складіть і запишіть простий план тексту.
7. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником.
сьогодні слово "духовність" згадують дуже часто, але, мабуть, не всі розуміють, його значення. одні вважають, що духовність — це розумність. інші — що це щось церковне.
наше життя - це терен, котрий обплітає нас, болю. хтось бореться з ним, а хтось - опускає руки. ті, хто зламався, не змогли витримати тягар проблем, що звалилися на них дощем, що ранить кожною краплиною, починають закриватися або знущатися над іншими, показуючи свою силу. я думаю, що грубість - це ознака слабкості людини, котра не змогла протистояти водоспаду життєвих обставин. серед моїх ровесників є багато таких, які намагаються утвердитися у житті за рахунок зверхності,зневаги інших, грубості, своєї невихованості. не розуміючи простих істин співжиття в колективі, такі люди викликають осуд і ніколи не стануть лідерами. ніхто не хоче мати справу з грубіяном. від нього відвертаються на вулиці, а також в громадських місцях. грубість ніколи не була окрасою людини.
також, дуже невиховано висловлювати свою думку категорично, в різких висловах. лаятися на тих, хто не поділяє цю думку. думаю, що нам усім не потрібно стояти осторонь грубості і невихованості, а боротися з ними. тому кажуть: перед грубістю зачиняються двері й закриваються серця. тому, якщо хочеш, щоб з тобою охоче спілкувалися, треба бути чемним і ввічливим.