1. І мовлять учні, що землю милу навік любить не перестануть.
2. У мудреця спитали якось люди, чи є що золота дорожче на землі.
3. Рося спитала в свою чергу, як я розумію щастя.
4. Подумав трохи й відповів мудрець, що дорожча дружба є, була і буде.
1. И говорят ученики, что землю милую навек любить не перестанут.
2. У мудреца спросили как-то люди, есть ли что золота дороже на земле.
3. Рося спросила свою очередь, как я понимаю счастье.
4. Подумал немного и ответил мудрец, что дорогая дружба есть, была и будет.
Текло собі у лісі самотнє джерельце. Господарські руки одного доброго чоловіка облаштували там криничку. Посадили поруч деревце. Зробили зручну лавку. Втомлені подорожні протоптали стежку до кринички. У спекотну днину зупиняються, щоб напитися прохолодної водиці. Присісти та відпочити з дороги. Добрими словами згадати золоті руки того невідомого чоловіка. Він зробив затишним та корисним маленький куточок лісу.
У нашому лісі є криничка. Її облаштував хтось для подорожніх. Поблизу змайстрував невеликий столик та лавочку. Дуже приємно у спекотну пору відпочити у цьому затишному куточку ліса. Випити смачну прохолодну воду із лісової кринички. Подякувати в думках турботливому чоловікові, який подбав про інших.
Сталася ця подія цього літа. Якось увечері мій старший брат пішов погуляти з друзями. Сиділи вони біля під'їзду, розмовляли, сміялися... як завжди. Усю цю компанію у дворі знають, та й хлопці й дівчата знають майже всіх сусідів, бо самі з цього ж дому.
Та раптом одна за дівчаток, Тетяна, помітила, що з відкритого вікна на першому поверсі злегка тягне димом. "Гей, хлопці", сказала вона - "погляньте, щось димом тягне. Може, у баби Галі щось пригоріло?"
Всі вони знали і любили бабу Галю, літню жінку, що жила у тій квартирі. Ніхто не знав, скільки їй років. Коли підлітки були ще дітьми, баба Галя вже була старенькою, але бадьорою. Вона любила пригощати дітей пиріжками і розповідати їм казки. Тому для компанії підлітків баба Галя була майже рідною.
Брат побіг до іншого вікна і побачив, що літня жінка спить. Він почав стукати у вікно, а ще один хлопчик, Богдан, побіг дзвонити у двері квартири. Так вони і розбудили жінку. Вона прокинулася і пішла на кухню, де вже майже горіла картопля.
Так сталося, що баба Галя варила картоплю, але позабула вимкнути газ і пішла спати. Таким чином мій брат з друзями допоміг запобігти лиха.
Я не забобонна людина, але ж у цьому є, як мені здається, якась вища справедливість: добру жінку діти, яким вона колись розповідала казки. Хоча, звісно, це була випадковість.
Объяснение:
Сталася ця подія цього літа. Якось увечері мій старший брат пішов погуляти з друзями. Сиділи вони біля під'їзду, розмовляли, сміялися... як завжди. Усю цю компанію у дворі знають, та й хлопці й дівчата знають майже всіх сусідів, бо самі з цього ж дому.
Та раптом одна за дівчаток, Тетяна, помітила, що з відкритого вікна на першому поверсі злегка тягне димом. "Гей, хлопці", сказала вона - "погляньте, щось димом тягне. Може, у баби Галі щось пригоріло?"
Всі вони знали і любили бабу Галю, літню жінку, що жила у тій квартирі. Ніхто не знав, скільки їй років. Коли підлітки були ще дітьми, баба Галя вже була старенькою, але бадьорою. Вона любила пригощати дітей пиріжками і розповідати їм казки. Тому для компанії підлітків баба Галя була майже рідною.
Брат побіг до іншого вікна і побачив, що літня жінка спить. Він почав стукати у вікно, а ще один хлопчик, Богдан, побіг дзвонити у двері квартири. Так вони і розбудили жінку. Вона прокинулася і пішла на кухню, де вже майже горіла картопля.
Так сталося, що баба Галя варила картоплю, але позабула вимкнути газ і пішла спати. Таким чином мій брат з друзями допоміг запобігти лиха.
Я не забобонна людина, але ж у цьому є, як мені здається, якась вища справедливість: добру жінку діти, яким вона колись розповідала казки. Хоча, звісно, це була випадковість.