- Привіт, Петро, - Привіт, Дмитрику, - Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати? - Я ведучим на телебаченні, а ти? - А я хочу стати космонавтом, - А чому? - Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, за на телебачення, - А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай, - Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху, - Як хочеш, а мені ця професія подобається, - А мені, моя подобається, - Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче, - А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так? - Так. - Ну все пішли на історію.
У наш час засоби масової інформації відіграють велику роль у житті кожної людини. Особливе місце у виховному процесі посідають газети, завдяки тому, що інформація, яку вони охоплюють, різноманітна та пізнавальна. Читачи можуть ознайомитися не тільки з подіями, що відбуваються у всіх куточках нашої планети, а також віднайти погляди різних людей на ці події. На жаль, останнім часом все більше інформації в газетах не висвітлюється у повній мірі, тому для повного її охоплення і фомування власної точки зору, варто читати газети різних видань. Саме це сприяє тому, що людина вчиться не тільки черпати корисну інформацію, віднаходити серед безлічі рядків ті, що є ключовими, а також аналізувати її і на цій основі формувати власну думку! Але коли людина раз чи два причитає газету, то про виховний вплив на вряд чи можна говорити, те ж саме не скажеш про тих людей, які бездумно читають інформацію, аби лише чимось зайняти час. На справді, для того, щоб читання принесло користь, читати потрібно часто та вдумливо. Це буде сприяти комплексному охопленню інформації і адекватному оцінюванню дійсності.Отже, можно однозначно стверджувати те, що газета нас дійсно виховує і формує у кожній людині міцну інформаційну базу.
- Привіт, Дмитрику,
- Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати?
- Я ведучим на телебаченні, а ти?
- А я хочу стати космонавтом,
- А чому?
- Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, за на телебачення,
- А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай,
- Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху,
- Як хочеш, а мені ця професія подобається,
- А мені, моя подобається,
- Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче,
- А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так?
- Так.
- Ну все пішли на історію.