Я громадянин України.Адже я тут народився,виріс.Тут я навчаюся,роблю свої помилки та надіюся на красиве майбутнє.Так я вважаю себе повноцінними громадянином своєї держави,бо це мій обов'язок.Я люблю свою країну навіть попри її економічний стан.Адже саме тут всі мої рідні,мої друзі,мої близькі.Всі ті люди яких я люблю та поважаю.Також я вважаю себе патріотом.Навіть якщо я нічого не роблю для захисту для своєї держави,любов до неї є в моєму серці.
Нормально? Жив-був горобець на ім'я Петя. Мама ласкаво називала його «мій пташеня», такий він був маленький і гарненький. Мама його дуже любила і розповідала йому всякі цікаві історії зі свого життя. Петя завжди уважно слухав мамині розповіді, сподіваючись, що в житті все може стати в нагоді. Коли він підріс і почав літати самостійно і далеко, з ним трапилася біда. Він заблукав. Поблизу не виявилося нікого, хто б міг підказати дорогу додому. Тоді Петя задумався і став згадувати мамині історії. Незабаром він згадав, як мама розповідала, що теж у дитинстві заблукала, а до й зірки. Петя зрадів і підняв голову догори. Зірки вже з'являлися на вечірньому небі і з цікавістю гали за маленькою пташкою. Воробей попросив їх до йому, і вони з радістю погодилися. Сміючись, вони вишикувалися в стрілочку, яка вказувала шлях до будинку. Петя подякував веселі зірки і помчав додому. Він летів і думав: «Як добре, коли є у кого попросити про до головне - не сумувати, вихід завжди знайдеться!». Коли Петя потрапив додому, відразу ж розповів мамі, як до йому її історія. А мама сказала, що просто так нічого не почуєш, все потрібно осмислювати, а прийде час, - застосовувати.
Прислів'я завжди кажуть правду. Всі ми не ідеальні: кожний має певні погані й гарні риси характеру. Одна така людська вада - злорадство. Чому воно виникає? Гордість, егоїзм та задатно велике бажання думати лише про себе. Побачили, що в кого біда - сміємося! Звісно, може цього на обличчі не видно, а в душі воно справді так. Радість, за те, що це в твого друга, але не в тебе, ти ж такий молодець, з тобою такого ніколи не трапится. А наступного дня опиняєшься у ще гіршій ситуації, а знаете чому? Тож правильно кажуть, чужому лихові не смійся, бо людині, над якою ви глузували, не буде нічого, а вам повернется в 2 або 3 рази гірше. Подумайте гарно, перед тим, як щось робити.
Я громадянин України.Адже я тут народився,виріс.Тут я навчаюся,роблю свої помилки та надіюся на красиве майбутнє.Так я вважаю себе повноцінними громадянином своєї держави,бо це мій обов'язок.Я люблю свою країну навіть попри її економічний стан.Адже саме тут всі мої рідні,мої друзі,мої близькі.Всі ті люди яких я люблю та поважаю.Також я вважаю себе патріотом.Навіть якщо я нічого не роблю для захисту для своєї держави,любов до неї є в моєму серці.