Объяснение:
Чи насправді вирубка гірського лісу має вплив на виникнення катастрофічних повеней в Карпатах?
Вчені впевнено стверджують,що це розповсюджена, але помилкова думка, пише Ресурс.
Такі звинувачення базуються лише на припущеннях і не враховують висновків наукових експертів з водорегулювального значення лісів. При цьому ігнорують вплив низки природних факторів, штучно перебільшуючи вплив лише одного з них, стверджують науковці УкрНДІгірліс.
Оскільки виникнення паводків та інших небезпечних природних явищ настають в результаті взаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінювати комплексно, кажуть спеціалісти.
Враховуючи, що тема повеней, взаємовливу водних і лісових ресурсів – надактуальна у всій Європі, вчені Науково-дослідного інституту гірського лісництва хочуть привернути увагу суспільства саме до наукових досліджень цїє проблеми, які базуються на багаторічних та практичних експериментах.
Адже у дослідному лісництві УкрНДІгірліс вже півстоліття функціонує гідрологічний стаціонар, де ведуться активні експерименти з встановлення впливу рубок на гідрологічний режим гірських лісових територій.
На основі власних проведених досліджень та висновків науковців і європейських держав, які аналізували причини повеней, що мали загрозливий характер у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Словаччині, Україні та інших країнах, можна стверджувати, що природні фактори є основними і носять як глобальний, так і регіональний характер.
Природні глобальні причини
Повторюваність паводків підпорядковується певним закономірностям, чергуванню періодів зниженої та підвищеної водності, яка згідно циклу к настає через 11, 33 та 100 років. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених вказують на невтішність прогнозів і на майбутнє, через збільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років, потепління на 1,50С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладається людський вплив, який пов’язаний із змінами у біосфері (тропосфері, літосфері і біоті).
Природні регіональні причини
Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів.
Одже, ліс є екологічним карскасом природного середовища, від стабілізує і мінімізує несприятливі природній явища і горах. Безперечно, протипаводкове значення їх досить вагоме, про що свідчить такий факт – менше страждають від паводків території, де лісистість 65-70%.
Вплив людини
Але не можна відкидати інтенсивність лісовикористання Карпат у різні часи та вплив людини. Діяльність людини призвела до зменшення лісистості у горах в середньому до 55%, передгір’ях – 15-20%. Інтенсивне використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу.
У 2,5 рази збільшилась площа ялинників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів, особливо мішаних ялицево-букових і буково-ялицевих лісів.
Фото УкрНДІгірліс
Також на масштабність прояву повеней впливають головних рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Із застосуванням таких рубок освоюється значна частина лісосічного фонду. Активізують ерозійні процеси і впливають на гідрологічний режим території і застосовувані в Карпатах технологічні процеси лісозаготівлі, які базуються, переважно, на застосуванні трелювальних тракторів. Найбільш небезпечним в цьому відношенні є трелювальні волоки.
Проте обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа щорічних зрубів в області складає лише 0,5% від загальної лісової площі.
Отже, такий відсоток не покритої лісом площі не може суттєво вплинути на гідрологічний режим, стверджує академік ЛАНУ (Лісівнича академія наук України) Василь Парпан.
Крім того, майже половина лісів Карпат віднесена до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів, через те там не проводяться рубки головного користування.
Визначальне значення для формування паводків має стрімкість схилів, стан ґрунтового покриву, ступінь його зволоження перед зливонебезпечним періодом і сезон року.
Основними причинами історичних паводків останніх років була надмірна кількість опадів і накладання піків паводків, які підсилювались антропогенними факторами.
Христианин для общества никогда не был своим. Но он не может жить так, чтобы общество стало для него чужим. Он не от мира, но послан в мир и служит миру, для его и преображения. Христианин всегда свой среди чужих, чужой среди своих. Об этом очень хорошо сказал Иустин Мученик, известный как Иустин Философ: «Христиане не отличаются от других людей ни страной, ни языком, ни традициями. Но, проживая в эллинских и варварских городах, где кому досталось, и, разделяя традиции тех жителей в одежде, в пище и во всем остальном, они представляют удивительный и действительно чрезвычайное образ жизни. Живут в своем отечестве, но как пришельцы; имеют участие во всем, как граждане, и все терпят как чужаки. Для них всякая чужая страна является родиной, и всякая родина - чужая страна. Живут на земле, но являются гражданами неба ... Что в теле душа, то в мире христиане. Душа рас по всем частям тела, и христиане по всем городам мира ». Юстин был одним из первых апологетов христианства в среде культуры, которая была современной для него, известным учителем, интеллектуалом в элитном греко-римском обществе. Известно, что Юстин был обезглавлен во время гонений при императоре Антониано (в 60-е, гг. II в.). Он оберегал себя от мира, но при этом активно участвовал в его скитаниях, разговаривал на его языке, был духовным авторитетом для современников. гг. II в.). Он оберегал себя от мира, но при этом активно участвовал в его скитаниях, разговаривал на его языке, был духовным авторитетом для современников. гг. II в.). Он оберегал себя от мира, но при этом активно участвовал в его скитаниях, разговаривал на его языке, был духовным авторитетом для современников.
Говорят, что мы живем в худшие времена, и поэтому опыт Юстина нам не подходит. Но я рискну высказать непопулярную мысль: общество, в котором мы живем сегодня, ничем не хуже греко-римский мир, и точно не хуже Содом и Гоморру. Поэтому нельзя списывать свое бездействие и депрессию на «последние времена» и «безбожную культуру». Остается открытым во как же нам быть? В чем наше призвание по отношению к современному обществу? Какую позицию занять - оборонительную или наступательную? Что можно и нужно менять в нас самих и в обществе? Что нам делать в обществе, которое пытается жить без Бога и в то же время погибает без Него?
1. Додаток
2. Далекими світами летів додому птах
3. Де виділені слова?
4. Зима непомітно вступила в свої права.
5. додатка
6. увечері
7. Повернулися до рідних місць білі лебеді, лелеки, чаплі
8. Павутиння обснувало верби й тополі стіжки й тини
9. Усе навкруги сміється: луки, гай, ріка. В Україні ростуть такі лікарські рослини: звіробій, горицвіт, м'ята, деревій
10. Будь чуйним до всіх і до неньки, і до батька, і до дідуся з бабусею
11. Рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки усе те будить в серці одраду.
12. Мама вимила весь посуд: тарілки, виделки, горнятка.Рідний дім, вишні у цвіту, журлива річка і запашний луг - усе це пов'язано з образом матері
Объяснение: