Question

іть з кр 1. Знайти речення, у якому звертання стоïть у кінці. А мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Риль ський). Б Кобзарю, знаеш, нелегка епоха одей двадцятий невгамовний вік (Л. менко). В Гей рицарю жадібний, стережись (М. Бажан). Г Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю (Т. Шевченко). 2. Знайти речення з непоширеним звертанням. А краю героїчний, пісне соколина, ми розбили бурі вільними грудьми, підняли ми в лузі журну ту калину. Украïну славну звеселили ми (В. Сосюра) Б Гiрке, Тарасе, твое панування, краще б до людей ішов у найми (С. Ва си льченко). в Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти (Леся Українка). Г Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим (А. Ма лишко). 3. Знайти речення зі вставним словом. А Дiвчина не намагалася заплутувати слідів, вона вкидала всі листи до тоï самої скриньки, а коли й не до тоï самоï, то принаймні в тому са мому поштовому відділенні, що значилося під цифрою сім (П. Загре бельний). Б Тепер, щоправда, довкола було досить голо і сумно (І. Франко). В I враз, неждано і чудно для ранку, сплеснули мідні звуки оркестру (Ю. Смолич). Г У неволi тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було (Т. Шевченко). 4. Знайти речення зі вставними словами, які виражають невпевненість. А Нас не злякають ці гори, де, може, не ступала людська нога (О. Гончар). В Звісно, чумаки завжди рушають до схід сонця, щоб захопити холодку (О. Смороженко). В Ти, мабуть, не знаеш, (О. Гончар). що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста Г І ось, нарешті, вершина (О. Гончар). 5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки? A Печаль і гордість повніть, мое слово... (М. Нагнибіда). Б Орачу мій, господарю великий, гостило в тебе (М. Стельмах). сонце за столом... В Ой водо-водограй грай для нас, грай, танок свій жвавий ти не зупиняй (В. Івасюк). Г Луки, луки, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В.Симоненко). 6. Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них. A Вода ж тут, самі бачите, яка: в і сила сонця (І. Цюпа). ній сила земна Б Раніше, бувало, друкувався навіть у столичних газетах і журналах, тепер писав здебільшого для себе, для душі (І. Цюпа). В Ось, я бачу, що багато хто з молодих починае з мініатюр... (О. Гончар). Г Дивна річ, саме так народжується мудрість, щи рість, ніжність - усе те, на (О. Марченко). чому стоїть сей світ Д Радина мама (тата в нього не було) була вчитель кою музики (Ю. Яновський). E I, мабуть, усі ми тоді почували себе молодими, дивлячись на вічно молоду «Енеїду. і Наталку Полтавку» (Б. Лепкий). 63 1 Вставне слово. 2 Вставне сло восполучення. 3 Вставне ре чення. Кос