моя мама ніколи недозволить мені купити цю іграшку!я ніяк неможу зробити домашне завдання.василь мені не до смаку.я не зовсім зрозуміла цей матеріал.мені сидіти за ціею партою не високо ,а низько.моя сестра щоденно займаеться спортом.на роботи мій тато працює сумлінно.на уроках української мови я веду себе схвильовано.мені важко дається математіка.вчителя дохідливо пояснюють матеріал.
1.Мій друг занадто вразлива людина.
2.Так гарно на вулиці весною,все цвіте та пахне.
3.Моя бабуся ставиться до мами по-материнському.
4.Надзвичайно красиві були квіти в моєму саду.5. Щороку я відпочиваю на морі.
6.Здалеку до мене приїхали друзі.
7.Наперекір своїй мамі, я пішла гуляти.
8.Весело мені було гуляти в нашому дворі.9.Найдорожче , що в мене є — це ти .10.Нікуди не можу подітися від любові до тебе. ну как))
Весна - це та пора року, який усі чекають, утомившись від зими. Весну часто називають довгоочікуваною. Перші ознаки весни, буває, проявляються ще взимку, у лютому: ледве посильнее посвітить сонечко - і починають танути бурульки, дзенькає весела капель, нагадуючи про наближення весни. Після цього ще можуть ударити морози, може піти сніг, але всі розуміють: весна от-наступить, порадує своїм теплом
От і прийшла весна. Сонце починає з'являтися на небі всі частіше, небо робиться більше яскравим, синій^-синім-густо-синім, щосили тане сніг і біжать струмки. Земля ще холодна, занадто сира й гола, а через залишки снігу пробиваються найперші квіти, які так і називають: проліски
Весна прийшла! У лісі починається пожвавлення: прокидаються від зимової спячки звірі, вертаються після зимівлі птаха. Усі зайняті парованием і облаштованістю затишних гніздечок і норок, усе готуються до виведення потомства, для цього потрібні надійні будинки. Настання весни - це пробудження природи, початок активного життя природи. Швидко набухають і лопаються бруньки, з яких з'являються ніжно-зелені листочки, а потім вони ростуть із неуявною швидкістю. За тиждень дерева повністю покривається листям, що ніжно шарудить на весняному вітерці. Усюди відчувається життя
ответ: У мене є одна хороша подруга. Звати її Юля. Ми однокласниці, дружимо з першого класу.
Юля висока і струнка. Очі у неї великі, коричневого відтінку. Русяве волосся спадає на плечі. На мою думку, про неї можна сказати: «Справжня кароока красуня».
А ще вона розумна та багато знає. Вчиться на відмінно. Кмітлива, має логічне мислення, тому їй легко вдається розв'язати будь-яку складну задачу на уроках математики.
Подруга дуже акуратна. Одягається гарно та зі смаком.
Добра та відверта. Ділиться з усіма своєю радістю від спілкування зі своїм маленьким братиком.
Приязна, з нею приємно і цікаво розмовляти. Ми часто спілкуємося на перервах. І можу сказати, що ніколи не чула від неї поганих слів. Завжди знаходимо спільну мову. Маємо однакові інтереси і намагаємось якнайкраще проводити час.
Щедрості Юлі немає меж. Вона не раз ділиться зі мною смаколиками.
Про подругу можу сказати багато добрих слів, адже вона завжди готова зарадити у біді, прийти на до . Саме про це я хочу детальніше розповісти. Усе показав прикрий випадок. На дворі було прохолодно і дощило. Усі щодуху на великій перерві мчали, щоб купити смачні булочки. Раптом я спіткнулась і впала. Хоч і не дуже постраждала, було досить боляче та холодно. Дуже мене засмутило, що брудна вода забруднила мій новий одяг. Тут Юля не розгубилась. Миттю до підвестися. Ми спокійно пішли назад до школи. Усі перерви подруга пробула біля мене у теплому і затишному класі. Так вона залишилася голодною, бо заради мене забула про все.
Юля справді дбайлива та добра. Її вчинок дуже зворушливий. Ось це я і називаю справжньою дружбою. Адже на таку подругу завжди можна покластися у біді.