Написати твір-мініатюру на тему «Що для мене є мова» пропоную так: Мова – засіб спілкування між людьми. Проте для мене мова є не лише засобом, за до якого я вступаю в контакти з людьми. Адже у мові кожного народу таїться чимало народних секретів. Саме у мові ми можемо знайти відгомони того, чим жили наші предки. Взяти хоча б приказки або багату фразеологію нашої мови. Це – справжнє народне надбання та багатство. Мова – це те, що народившись, чує маленька дитинка від люблячої матері. Перше лагідне слово, материнська колискова... Тобто це – духовна та моральна скарбничка. Любити та плекати мову – обов’язок кожного. Якби кожен розумів важливість рідного слова, визначив для себе, що є мова та яке її значення у житті, то у нашому суспільстві було б менше мовних питань. То ж давайте вивчати, любити та розповсюджувати рідне слово всіє Україною!
- Привіт! -Привіт! -Як справи? - Добре, а в тебе як? - Чудово, ти знаєш, що свято Маколая наближається? -Звісно що знаю. Як вважаєш, він тобі щось подарує? - В цьому році я вів себе добре, тож думаю він мені щось подарує - Він завжди дарує чудові подарунки, кожного року Миколайчик приносить цілий пакунок цукерок та чудову іграшку. І як йому вдається бути не поміченим? - Я вважаю, що добро потрбіно робити безкорисливо. - Чудова думка, але я завжди залишаю йому декілька цукерок на підвіконні, я вважаю що він на це заслуговує, бо в нього робота не з легких, бо потрібно за ніч подарувати всим дітлахам. - Ого! Добре що ти пригадав про цукерки, моя мамуся, саме спекла чудове печиво і приготувала какао, не хочеш до мене завітати? - Чому б і ні, я не відмовлюся. - Ходім? -Ходімо!
- Привіт, ти звідки? - Привіт, я тільки прилетів з Англії. - Ти там живеш? - Ні, поки що навчаюся. - І тобі там подобається? - Так, авжеж. Я хочу залишитися там жити. А ти звідки? - Я зі Львова. - І як тобі подобається жити в Україні, не хтів часом кудись поїхати? У другу країну, за кордон? - Авжеж ні. Мені дуже подобається моя країна і я вважаю, що я повинен жити там де народився. Україна - це моя батьківщина і ні яка друга країна мені її не замінить. - Я тобі кажу, що за кордоном навчатися набагато краще ніж в Україні. - А я впевнений у тому, що навчатися, працювати і жити краще мені тільки в Україні, я николи не проміняю свою мову, традиції, свою батьківщину ні на що. - А знаєш, я раптом згадав все своє дитинство в Україні і мені так тепло стало на душі, мабуть коли я закінчу навчання, я обов'язково повернусь додому, до України.
Мова – засіб спілкування між людьми. Проте для мене мова є не лише засобом, за до якого я вступаю в контакти з людьми. Адже у мові кожного народу таїться чимало народних секретів. Саме у мові ми можемо знайти відгомони того, чим жили наші предки. Взяти хоча б приказки або багату фразеологію нашої мови. Це – справжнє народне надбання та багатство.
Мова – це те, що народившись, чує маленька дитинка від люблячої матері. Перше лагідне слово, материнська колискова... Тобто це – духовна та моральна скарбничка. Любити та плекати мову – обов’язок кожного. Якби кожен розумів важливість рідного слова, визначив для себе, що є мова та яке її значення у житті, то у нашому суспільстві було б менше мовних питань. То ж давайте вивчати, любити та розповсюджувати рідне слово всіє Україною!