В кінці розповідного речення ставиться крапка.
От і знайдіть речення з крапкою.
ЩО МІСЯЦЮ ЗІРОНЬКИ КАЖУТЬ... П.Тичина
Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі?
Що шепчуть квітки уночі над рікою?
Про що зітха вітер? Що чують тумани,
Коли гай зелений цілують-милують?
Хотів би я знати, про що той струмочок
У мріях своїх гомонить між травою?
Що листячко шепче, мов дише, в садочку?
Про що очерет пісню сумную дзвонить?
Хотів би я знати, - та хто теє скаже!
Хто скаже мені, що могили гадають...
Чого реве вітер північний в діброві,
Чого він лютує, чому так радіє?
Скриплять і ридають дерева під вітром...
Чого? болить серце, чи доля їх гірка?
Чи давлять важкії, понурії хмари?
І плаче травиця сама при дорозі...
Що бачить у сні став глибокий, таємний?
Кому усміхаються рожі червоні?
А роси! Хто скаже, чиї вони сльози,
Такі дивні, чисті, мов перли коштовні!
1910. Чернігів
Бідність, безробіття, надія на кращу долю, постійно ваблять людей в богату, як їм здається, та ситу Європу.
З одного боку еміграція - це благо , яке приносить економічний та соціальній ріст нашій державі.
З іншого боку з нашої країни виїжджають молоді лікарі, вчені, кваліфіковані інженери, архітектори, фізики, та інші спеціалісти.
Держава витрачає величезні кошти на їх освіту , а в результаті залишається без тих спеціалістів в яких так гостро потребує.
Крім того, в сільскій місцевості відчувається брак чоловічого населення, і основне навантаження лягає на плечі жінок, змушених займатися важкою працею.
Більше стало самотніх жінок, яким складно утворити сім"ю, в зв"язку з відсутністю чоловіків молодого віку.
Звичайно кожен сам робить цей непростий вибір. Але я вважаю, що добре там де нас не має.
Немає жодного значення де ти живеш. Проблеми, є всюди і від них неможливо втекти. Неможливо втекти в «щасливе далеко», його можна тільки створити навколо себе.
Д - музикальна школа, а повинно бути "музична школа"