Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. кожний народ використовує те, що придумали інші. якщо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо кожного дня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походження. я спеціально знайшов "словник іншомовних слів" і перегорнув його. і що ви гадаєте? просто у власній квартирі я знайшов безліч предметів, до яких ми звикли і навіть назви яких нам рідними. але ж слова "телевізор" і "телефон" мають грецьке і латинське походження: tele (з грецької) означає "далеко", "далекий", video (з латинської) — "здатність бачити", phone (з грецької) — звук. магнітофон — від грецького magnetis — магніт і phone. у кожній квартирі є диван, а слово це персидського походження. у мене, наприклад, є акваріум, це слово прийшло з латинської мови і означає "водоймище". а ще помідор, каструля, термос, папір. якщо звернути увагу на слова, якими ми користуємось в школі, то побачимо, шо тут теж іншомовні слова відіграють головну роль. більшість назв предметів (біологія, зоологія, ботаніка, ія, ія, література) мають іншомовне походження. наприклад, bio — (з грецької) — життя, logos — поняття, вчення, geo — земля, grapho — пишу, ія — землеміряння, ботаніка (від botane — трава, рослина) — наука про рослини, зоологія (від toon — тварина) — наука про тварин. слово "література" прийшло з латинської мови (від litem — буква). завдяки телебаченню, радіо, а зараз ще й інтернету (слово ійського походження) зв'язки між людьми і мовами поширюються, до нас приходять дедалі нові слова, що відображають факти сучасного життя.
Самый лучший отметить День Независимости - посетить какое-нибудь интересное место, связанное со славной историей Украины, например одну из казацких столиц. Батурин - очень подходит для этого. Мы до этого там не были, а отзывы о тамошнем недавно отстроенном историко-культурном заповеднике «Гетьманська столиця» очень разные. Одни говорят, что новодел и картинка для туристов, другие - очень хорошо и качественно отреставрировали, и что есть на что посмотреть. В этом году решили взглянуть на Батурин, ну и вообще посмотреть что там еще хорошего в округе. Выехали и з Киева не очень рано, около 10.00 и по окружной вокруг Броваров к первой точке нашего маршрута - Козельцу. Сразу хочу отметить, что дороги в тех краях на удивление хорошие. Трасса Киев -Чернигов вообще роскошна, после поворота на Глухов четыре полосы превращаются в две, но тоже всё очень пристойно. Ну и мелкие дороги Коропского района вполне годные. Очень радует такое положение дел: будут дороги - будут и туристы ездить. Единственная дорога, что там сейчас не в очень хорошем состоянии, по которой возвращались домой - это участок что возле полегона Десна, старая дорога Чернигов-Киев. Вот ее изрядно подпортили за последние несколько месяцев.
КОЗЕЛЕЦ
Поселк на берегу реки Остёр. В XVII - XVIII веках - административный центр Кзелецкй сотни Киевскго полка, место дислокации полковой казацкй старшины. В поселке сохранилось нескольк интересных памятников той эпохи: Николаевская церковь (1784), Вознесенская церковь (1866-74), дом канцелярии Киевского полка (1756-60),Усадьба «Покорщина» (1750-е и 1760-е) — одна из старейших дворянских усадеб Левобережья. Ну и конечно самая главная жемчужина, памятник архитектуры национального значения - собор Рождества Богородицы (1752-1763гг). В этт раз удалось даже внутрь попасть и посмотреть на красивейший деревянный иконостас, в работе над которым, как полагают, принимал участие Растрелли.
