Подорож до Чернівців
- На канікулах ми поїдемо до родичів у Чернівці.
- Я ще ніколи не була в Чернівцях. Там, напевно, дуже гарно.
- Так, Чернівці є старовинним містом, багате на історичні архітектурні пам'ятки.
- Я читала про славне минуле Чернівців. І люди там дуже співочі.
- Так. Тому Чернівці ще називають пісенною столицею України.
- А ще я прочитала, що о 12 годині кожного дня на вежу ратуші піднімається трубач у колоритному буковинському одязі і відтворює мелодію безсмертної "Марічки".
- Це цікаво. Буду мати на увазі, щоб послухати.
- Як повернешся з Чернівців, розповіси про все побачене там.
- Добре. Бувай!
- До зустрічі! Щасливої дороги!
Подивіться на наші степи, долини, переліски. Скільки тут краси, яка вона різноманітна! Яке багатство барв, кольорів і відтінків! Правий берег Дніпра горбистий. Горби йдуть немов хвилями. І чим далі хвиля, тим тонші, ніжніші барви накладає на неї сонце. Подивіться на першу. Тут можна розрізнити кожне дерево, навіть стебло соняшника.
Подивіться на другу хвилю. Вона сіра, як отара овець у тумані. Дерева на тих горбах здаються табунами гусей, що опустилися відпочити перед далекою дорогою.
А третя хвиля синя. Вона схожа на пелюстки тендітних пролісків. На ній уже можна тільки вгадати, а не розрізнити лісосмуги, прямокутники полів. Усе це ховається в якомусь серпанку.