Люди бувають різні, тому й поводяться по-різному, і вчинки в них різні. Одні люди добрі, лагідні, в них і вчинки добрі. Такі люди допомагають іншим. Якщо в них є можливість, вони завжди подадуть бідному або до каліці чи старенькому. З таких людей виходять добрі друзі, на яких можна покластися, знаючи, що ця людина тобі до Така людина ніколи не видасть тебе і не розповість твою таємницю.
Але є й такі люди, що ніколи не подадуть бідному, якщо навіть дуже багаті. Ці люди майже завжди стають черствими через збіднілість своєї душі. Усі ці люди готові на будь-що, коли їм щось потрібне. Вони дуже заздрісні, їм не можна довіряти свою таємницю — про неї знатимуть усі. Цим людям не можна довіряти ще й тому, що коли їм вигідно, вони можуть збрехати. Ці люди готові проміняти друга або рідну матір на будь-яку річ. Вони завжди дорікають тобі. Якщо посваритися з такою людиною, вона почне розповідати усім про тебе неправду або переказувати неприємні моменти з твого життя.
З такими злими і брехливими людьми краще не спілкуватися, бо сам станеш таким. Та, на щастя, добрих людей у нашому світі більше.
Кожна людина наділена як позитивними, так і негативними якостями. Однією із позитивних людських чеснот є чемність. Але що таке чемність? І чи всі однаково її розуміють? Я вважаю, що однозначної відповіді на це питання немає. Адже скільки людей, стільки й думок. Особисто для мене чемність – певна форма взаємовідносин між людьми, доброзичливість. Це справді позитивна риса, яка вчить нас із повагою ставитись до оточуючих, розуміти людей. Чемна людина повинна мати високі моральні цінності, вміти гарно спілкуватися. А для сучасного світу та людина – рідкість. Ми вже почали звикати до того, що стали сірими тінями, схожими один на одного. Через це в нас поступово зникає індивідуальність.
Дуже добре живу як вареник у маслі