Ми з моєю сім'єю поїхали на відпочинок. Моя мама з бабусею спекли пиріжки нам в дорогу. Ми вирішили поїхати на озеро. Тато з дідусем пішли ловити рибу, а бабуся гала за тим як ми з сестрою грали в хованки. Мама думала що вона буде готувати з риби. Ми грали з сестрою і раптом щнайшли малееького їжака. Я злякалась, а сестра віднесла його обережно до нас. Всі з цікавістю роздивлялись тваринку, але незабаром прийшли татко і дідусь з величезною рибою. Ми відпустили їжака і мама з бабусею вщялись за приготування риби. Риба була дуже смачною. Ми так захопитись іграми що не замітили як стемніло. Мені дуже сподобалось як ми провели час на озері.
З ранку до пізнього вечора працюють в лісі веселі, шустрі білочки. Зовсім не встигаєш стежити за їх пересуваннями.
«Мама, я бачу білок!» - вигукнув радісний малюк. А білок вже й слід прохолов.
Піднімуться пустотливі білочки на вершину величезної сосни, перемахнути з гілки на гілку. Потім спустяться вниз за їстівними припасами: смачними грибками, добірними горішками, засохлими ягідками.
У лісових коморах ці чудові господині заховають те, що знайшли.
У затишному будиночку-дуплі зроблять вони теплі гнізда, расселятся в них, і скоро в нових квартирках з'являться маленькі білченята. Вони будуть швидко зростати і виховуватися турботливими батьками.
А лютої зими щасливі сім'ї білок будуть рятуватися від сильних морозів, різких, холодних вітрів і рясних снігопадів. Надійно жити в теплих, затишних гніздах