ДУЖЕ ДО ІТЬ. Виписати з повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” одне речення, у якому вжито похідний прийменник. Такі речення вже використати не можна: Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитнава дiброва пiд селом, i чорнотiла, туманцем пiдволохачена земля, що пробилася з-пiд снiгу; Сам дядько Микола рудий, кирпатий і невеликий на зріст, зате вусищя в нього зародили, наче у гетьмана, а під ними і поверх них то чаяться, то розгулюють посмішка і насмішка; “ - Хай тобі, дитино, завжди, завжди добре буде поміж людьми.”; Поміж деревами, не дуже побоюючись нас, проскакує вихудлий за зиму
вухань і зникає в підліску.;Серед майстувого люду найбiльшої слави зажив мiй дiд Дем'ян, якого знав увесь повiт.; Попід ними стояла маленька скринька.
1. Вправа «Так-ні»( прочитайте питання, давши письмово відповідь «Так» чи «Ні»)
1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів . (Ні)
2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені. ( Так)
3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів. (Так)
4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні)
5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові ( Так)
6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії ( Так)
7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії ( Ні)
8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так)
9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так)
10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень . (Ні)
11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Ні)
12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику(Так)
13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів. (Так)
2. Робота на картках.
Картка 1
До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.
Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.
Ліпота - краса
Стезя - шлях
Вуста - губи
Десниця - правиця
Рамена - плечі
Перст - палець
Глаголити - говорити
Чоло - лоб
Глаголили його вуста, що шлях через степ буде найближчим до Запорізької Січі.
Картка 2
До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.
Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.
Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.
Легінь- парубок
Когут- півень
бузько-лелека
газда-господар
гуторити-говорити
пательня-сковорода
файний-гарний
квасець-щавель
В нашому селі живе дуже гарний парубок. В нього закохано половина села дівчат.
ІІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми.
1. Дівчинка хизувалася новим голубим платтям.
2. Він не хотів бавитися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.
3. Донька десь затрималася, і мати почала бентежитись
4. За видноколом верби і тополі.
2. Вибірково-розподільча робота.
Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.
Архаїзми:
1. На голові у жінки був високий очіпок.
4. Листя падає – осінь листопадує.
8. Роззули козака із чобіт у постоли.
Історизми:
3. Устами дитини глаголить істина.
6. Крикнув цар на свої гайдуки.
Неологізи:
2. Не створюйте та не розсилайте спам.
5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг.
ІІІ. Домашнє завдання.
Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.
Приклад Група лексики
1 -В, 2-Г, 3- Ґ, 4-А, 5-Д, 6-Б.
Простите 4 задание я не смогла зделать
Но я очень старалась. Можно наилучший ответ❤