Цей учинок я вважаю благородним, так як мені товариш дуже допоміг. Одного разу ми ходили на став з товаришем Андрієм, поряд гуляли погані хлопці, кожен раз ми втрапляли в халепу через них,як сталось й цього разу.Хлопці почали глузувати з нас,і сперечатись.Коли Андрій почав погрожувати, що вони отримають своє, один з хлопців(самий головний з їхньої компанії)Федько підійшов і штовхнув мене в озеро так як я не вмію плавати я почав тонути.Андрій залишився на березі, і вони забрали в нього його мобільний телефон, дорогий, батьків подарунок.То замість того, щоб повернути його він пригнув воду щоб до мені,і ми разом виплили на берег.Та телефон всеодно повернувся, так як ці хлопці наші сусіди, ми розповіли усе їхнім батькам і без покарання не обійшлось. Ось і кінець нашої пригоди з товаришем.
Називний: двісті дев'яносто чотири родовий: двохсот дев'яноста чотирьох давальний: двісті дев'яноста чотирьох знахідний: двісті дев'яносто чотири орудний: двомастами дев'яноста чотирма місцевий: двісті дев'яноста чотирьох називний: сімсот п'ятдесят три родовий: семисот п'ятдесяти трьох давальний: семистам п'ятдесяти трьом знахідний: сімсот п'ятдесят три орудний: семьюстами п'ятдесятьма трьома місцевий: сімсот п'ятдесяти трьох називний: сто вісімдесят шість родовий: ста вісімдесяти шести давальний: ста вісімдесяти шести знахідний: сто вісімдесят шість орудний: ста вісімдесятьма шістьма місцевий: ста вісімдесяти шести
Сама природа про те, аби все, що є в ній живим, було красивим. красивий ліс, що вдягнувся в зелені шати, красиве поле соняшників, що повернули свої голівки до сонця — всюди присутня краса, що милує око. дитину змалечку привчають бачити й творити красиве, бо потворне не розвиває й не спонукає до злету думки, творчості, прагнень. красивими є не лише речі чи сама природа. красивими є люди, особливо красиві своєю душевною красою. бо такі люди добрі, привітні, вони ніби світяться зсередини. такі люди тримають нашу землю, на них тримається весь світ, отже, саме така краса врятує світ. це краса людяності, краса чистих почуттів, краса думок.
Цей учинок я вважаю благородним, так як мені товариш дуже допоміг. Одного разу ми ходили на став з товаришем Андрієм, поряд гуляли погані хлопці, кожен раз ми втрапляли в халепу через них,як сталось й цього разу.Хлопці почали глузувати з нас,і сперечатись.Коли Андрій почав погрожувати, що вони отримають своє, один з хлопців(самий головний з їхньої компанії)Федько підійшов і штовхнув мене в озеро так як я не вмію плавати я почав тонути.Андрій залишився на березі, і вони забрали в нього його мобільний телефон, дорогий, батьків подарунок.То замість того, щоб повернути його він пригнув воду щоб до мені,і ми разом виплили на берег.Та телефон всеодно повернувся, так як ці хлопці наші сусіди, ми розповіли усе їхнім батькам і без покарання не обійшлось. Ось і кінець нашої пригоди з товаришем.