Інтернет сьогодні скрізь: у кожному будинку, офісі, в мобільному телефоні. Зручність користування цим винаходом цивілізації є простою та доступною майже кожному студентові, працівникам розумової праці та і багатьом іншим громадянам.
Різноманітні пошукові системи пропонують користувачам усіляк сортування, фільтрації та пошуку необхідної інформації. На перший погляд, це зручно, значно скорочує час на пошуки важливої інформації.
Але давайте розберемося, чим ми платимо за ці зручності та й чи такими вже достовірними є інформаційні джерела, викладені на сайтах в Інтернеті.
У минулі часи поява локальної мережі в інституті та підключення її до «всесвітньої павутини» викликала у мене, тодішнього студента, захоплення і подив. Передача інформації на величезні відстані займала усього декілька секунд. Доступність до всіх світових сайтів відкривала величезні можливості в пізнанні світу та спілкуванні з людьми з інших континентів Земної кулі.
Зручність та заощадження часу на пошуки потрібної інформації не йшла ні в яке порівняння з подібним пошуком у бібліотеці з її численними каталогами й різними незручностями, пов’язаними з копіюванням цієї інформації. Не виходячи з дому, кожен, здавалося б, міг мати доступ до будь-яких знань, якими «переповнений» Інтернет.
Але, як відомо, такий безкоштовний обсяг інформації, як сир в мишоловці, задарма у світі грошей і споживчих стосунків суспільства підкладений не буде. Яка каверза ховається за всією цією «зручністю»? Яку ціну ми платимо за нашу лінь та небажання ходити й працювати з книгами до бібліотек? І наскільки точною та «важливою» є та інформація, яку ми знаходимо в павутині всесвітньої мережі?..
Дилема що є корисніше: комп,ютер чи книжка? Наші дідусі та бабусі в один голос будуть казати ,що книжка це світло а компютер це так забавка ,а ось молоде покоління встане на захист компютера.Хто правий ? книгинесуть у собі знання минулого і сучасного таємниці ,цікаві знання що до нам будувати майбутнє. А ось компютери, вони ,що дають? Вони полегшують наше життя , також дають можливість зазирнути в минуле та спрогнозувати майбутне , теж є джерелом знань. то що ж корисніше ? Люди завжди будуть сперечатися та відповідь кожен має знайти для себе.
1. ми народжені з єдиною мовою і маємо нести її у серці до кінця життя, не зраджуючи своїм корінням... Це наше рідне, а рідного стидатися соромно 2. завжди варто підбирати слово, його силу і спрямованість на адресата, беручи до уваги реакцію людини на нього, щоб не було воно їй образою або докором 3. навіть від гарних слів може бути погано, якщо ці слова є брехнею або сказані не від душі, іронічно 4. того, що уже сказано не повернути, тому маємо спершу думати, аніж говорити, бо можна наговорити купу зайвого і непотрібного, а буде пізно
Інтернет сьогодні скрізь: у кожному будинку, офісі, в мобільному телефоні. Зручність користування цим винаходом цивілізації є простою та доступною майже кожному студентові, працівникам розумової праці та і багатьом іншим громадянам.
Різноманітні пошукові системи пропонують користувачам усіляк сортування, фільтрації та пошуку необхідної інформації. На перший погляд, це зручно, значно скорочує час на пошуки важливої інформації.
Але давайте розберемося, чим ми платимо за ці зручності та й чи такими вже достовірними є інформаційні джерела, викладені на сайтах в Інтернеті.
У минулі часи поява локальної мережі в інституті та підключення її до «всесвітньої павутини» викликала у мене, тодішнього студента, захоплення і подив. Передача інформації на величезні відстані займала усього декілька секунд. Доступність до всіх світових сайтів відкривала величезні можливості в пізнанні світу та спілкуванні з людьми з інших континентів Земної кулі.
Зручність та заощадження часу на пошуки потрібної інформації не йшла ні в яке порівняння з подібним пошуком у бібліотеці з її численними каталогами й різними незручностями, пов’язаними з копіюванням цієї інформації. Не виходячи з дому, кожен, здавалося б, міг мати доступ до будь-яких знань, якими «переповнений» Інтернет.
Але, як відомо, такий безкоштовний обсяг інформації, як сир в мишоловці, задарма у світі грошей і споживчих стосунків суспільства підкладений не буде. Яка каверза ховається за всією цією «зручністю»? Яку ціну ми платимо за нашу лінь та небажання ходити й працювати з книгами до бібліотек? І наскільки точною та «важливою» є та інформація, яку ми знаходимо в павутині всесвітньої мережі?..