ВПРАВА 196. Прості дієслівні присудки (підкреслені):
1. Скресання криги – завжди свято для дітвори і тривога для матерів (М. Стельмах).
2. Все було тут незвичне: і безмежжя просторів, і виття хуртовини вночі, і здичавлений вигляд залоги, що поверталася з мурів фортеці в намерзах снігу, кутаючись у баранячі та вовчі шкури до п'ят (В. Малик).
3. Праця – це основа людського життя і культури (А. Макаренко).
4. Буду мріяти й жити на крилах надій (Д. Луценко).
5. A Рось кипіла в кам'яному ложі, між голих віт кричало вороння, і дві вербички стали на сторожі, щоб ту могилу час не зарівняв (Л. Костенко).
6. Будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, те покиддя війни на грузьких слідах череди (Л. Костенко).
7. Вітчизна в нас одна (М. Рильський).
8. Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема до Долі, моєї обраниці (Л. Костенко).
__
**Підкреслені прості дієслівні присудки виражені дієсловами дійсного
У реченнях 4 і 6 – складена форма майбутнього часу.
Інші присудки виділені жирним шрифтом
Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність: прибіг, напишу, пішов би. Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? та ін.Дієслова недоконаного виду означають дію, не обмежену в часі, не завершену: малював, читаю, будемо писати. Відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що робитиму?Дієслова недоконаного виду вживаються в усіх часах, а доконаного — лише в минулому та майбутньому: дія, яка триває тоді, коли про неї говорять, не може бути завершеною.