Объяснение:
Мова є скарбницею нашого народу, мова є однією із складових життя любої людини, мова – це запорука нашого духовного розвитку та духовного розвитку нашого суспільства.
«Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих — рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа».
(М. Рильський)
Серед оточуючих нас людей ми зустрічаємо чоловіків і жінок з різним рівнем культури поведінки, культури мови. Ці люди по-різному ставляться до того, як вони розмовляють і до того, як розмовляють з ними. Одні розуміють велике значенні слова у повсякденному житті, тому плекають рідну мову і дбають про неї, невпинно збагачують свій словниковий запас, покращують фразеологію та й взагалі, підвищують свій культурний рівень та рівень спілкування з іншими. Як що послухати таку людину, будь-яка розповідь з її вуст буде звучати як музика – настільки багата, барвиста, пересипана дотепами, прислів’ями і народними приказками його мова. Така мова завжди виблискує, начебто мерехтливі різнокольорові перли. Та є навіть малоосвічені люди, які настільки талановиті, що відчувають слово душею і від природи мають дуже тонке почуття рідної мови. Такі люди, частіше усього – талановиті оповідачі та казкарі.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
(М. Рильський)
Однак, на превеликий жаль, є досить освічені люди, які зовсім не дбають про рідну мову. Вони розмовляють суржиком, не стежать за чистотою своїх розмов, неохайно та недоречно використовують слова, нехтуючи мовою своїх предків. Такі люди можуть мати декілька вищих освіт, але насправді освіченими людьми їх ніяк не назвеш, як не назвеш їх і культурними. Своїм невважливим ставленням до рідної мови такі люди виявляють духовну неповноцінність, байдужість до своєї мови, до свого народу, до оточуючих людей. Крім того, неповага до рідної мови – це неповага до минулого своєї країни, до її сучасного та майбутнього. І таким ставленням люди самі провокують неповажне ставлення з боку своїх нащадків та їх байдужість до себе. Нажаль, таких людей, які не поважають рідну мову, які не вміють користуватися нею, в сучасному суспільстві досить багато. Але вони не є повноцінними членами цього суспільства. Такі люди зовсім не розуміють історичного процесу та значення в цьому процесі мови, без якої будь-який процес взагалі був би просто не можливий.
В багатовіковій історії нашої країни не було жодного видатного письменника чи поета, який би не висловлював любов до рідної мови, який би не покладав на неї великих надій, бо доля нашого народу нерозривна з долею його мови. Тому не слід нехтувати важливістю живого слова, треба добре вивчати рідну мову та постійно підвищувати свій мовний та культурний рівень, бо лише при таких умовах кожен з нас зможе стати повноправним членом сучасного суспільства
Не бійтесь заглядати у словник:
Й е пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
(М. Рильський)
вот одно из таких писем.
Объяснение:
«Здравствуй, дорогой товарищ! Тебя может удивить, кто это пишет… Это же я, Дуся Шевченко. Помнишь двух девушек, что пришли в партизанский отряд, вырвавшись из немецкого эшелона?.. Нас увозили в Германию, а партизаны освободили… Теперь моя фамилия изменилась, я стала Повяковой Дусей. Мне случайно пришлось узнать, что ты выслал Ивану Гаману две книги о нашем отряде. Вышли мне. Хочу, чтобы все знали о нашем отряде.
…У меня двое детей, девочка и мальчик. Мальчику одиннадцать лет, ходит в четвертый класс, а девочке пять лет. Только обидно и жалко, что нет у них отца. Жаль, что и его не миновала пуля, та, что попала в Примака. Жалко хороших людей. Как вспомню, как он плакал, когда мы уходили в штаб, больно и горько становится… На этом разреши окончить мое короткое письмо. Жду ответа.
Дуся».
паморозь,день, кров, батько, малотьба, трьох, дьоготь, вузький, черкаський, хвацько, по-батьківському , різкий, тонесенький, кільця, Наталці,пісень, секретар, мільярд, тьмяний,магістраль, м'який, п'янкий, мавп'ячий, любов'ю, рядно,тьмяний, міжгір'я, священний, Рафаель, безядерний , бюст, пів яблука, адьютант, духмяний, зав'язка, дзвякнути, кювет, рюкзак, серп'янковий