Слід сказати, що головний герой цього оповідання вийшов у письменника таким собі типовим образом лінькуватого заможного селянина, якого не цікаве нічого, крім особистого благополуччя. Павлусь – основний персонаж твору, ріс залюбленим и зніженим. Його навіть не випускали з хати, бо боялися, що восени та взимку він перегріється, а весною і влітку сонце напече йому голову. Виріс він лінькуватим парубком, який нічого не хотів робити, лише їв та спав. Усі односельці вважали Павлуся щасливим, але, на мій погляд, це не щастя було, а звичайна вдача. І якщо з Павлусевими помічниками щось би трапилося і він втратив усе своє багатство, він вряд би вижив, бо жодного дня не працював і навіть не знав, яким трудом досягається гарний добробут.
ответ:
1.ярослав мудрий,був першим князем , який не прагнув походів та завоювань.
він удовольнився тим,що зміцнив кордони своєї держави захистив її від ворогів.
3.варто відзначити , що ярослав був людиною всебічно освіченою на відміну від батька.
4. ми по праву можемо пишатися цим, державним діячем адже його досягнення залишили значний слід в українській історії.
5. хоч би де працювали, ми потім постійно підтримували дружні взаємини з нашим сашком що завжди був цікавим співрозмовником.
6. громадські активісти , аби стало чистіше вийшли прибирати в лісі де від сміття страждала природа.
7. як вирушав батько в дорогу, і прощався з вітьком дід з бабою помітили печаль у синових очах.
8. тиша стояла така містка, що дмитро почув як б’ється його серце.
9. там де річка перетинає місто, були .
10. отакого вечора коли цвітуть садки, гостріше відчуваєш усе прекрасне.
11. місяць пірнає в хмару, так що видніється небокрай.
12. оскільки навчання закінчилося, ми з радістю вирушили у подорож.