Звечора я готуюся до мого наступного робочого дня: прасую свій одяг, збераю матеріали для роботи. Щодня вранці я швидко снідаю і відразу йду на роботу. Щоразу я сідаю на один і той же автобус до мого офісу. Я дуже старанно виконую свою роботу. Деколи опівдні ми дружно разом з колегами ідем на обід в улюблене кафе біля офісу, а інколи беремо їжу з дому та обідаємо у офісній столовій. Після обіду я знову беруся до роботи юриста. Я дуже гарний юрист, та знаю усі закони напам*ять. Після тяжкого робочого дня ми удвох з колегою їдемо додому, адже ми живемо у сусідніх будинках.Я дуже полюбляю свою роботу
Як дитина відчуває себе серед людей-однолітків? Цікаве питання, точної відповіді на яке не знайти. Все залежить від певної дитини, її характеру, поведінки в суспільстві та наявності зв'язку з однолітками. Деякі, досить сором'язливі чи просто замкнені у собі діти, дуже важко переживають спілкування з однолітками чи навіть з людьми у цілому. Їм важко знайти спільну тему для розмов, відчувають невпевненість і дискомфорт в присутності інших, багато часу проводять насамоті чи займаючись улюбленою справою. Такі люди неговіркі. А деякі навпаки не можуть жити без суспільної уваги, без галасних балачок та компаній друзів. Вони активні в бесіді, жартують чи просто яскраво виражають власну думку. Такі люди люблять бути серед однолітків і ведуть себе разом з ними впевнено и спокійно, не думаючи про свої наступні слова і реакцію збоку співрозмовників на них. Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.
