З нетерпінням чекаю літніх канікул. Здається, вони ніколи не настануть. Але навчальний рік, як і все на світі, все ж закінчиться. Від літніх канікул я чекаю неймовірності та веселощів, нових захоплюючих вражень, пригод і подорожей. Хочеться поїхати кудись у нові світи. Але я поїду, як завжди, в село до бабусі. По правді сказати, я дуже люблю і бабусю, і село над Россю, і тамтешніх хлопців і дівчат, які вже давно стали моїми друзями. Я візьму з собою свій новенький велосипед і зможу їздити куди захочу - на річку або у ліс з такими ж, як і я, моїми сільськими однолітками. А увечері у мене буде час, щоб почитати щось із доволі довгого списку для позакласного читання, що нам дали у школі, щоб ми не забували букви.
Коли я повернуся до міста у серпні, мені, напевно, захочеться після довгої розлуки з ним прогулятися його вулицями, піти на виставку, до театру, а можливо, й у музей чи філармонію.
Такими я бачу свої наступні канікули.
Похід у гори
Одного разу ми з батьками вирішили сходити в похід у гори. Це трапилося на літніх канікулах.
От і пішли ми в гори. Спочатку мені цей похід здався кумедним. Потім я зрозумів, що не готов цілий день вештатися горами. У мене почалася паніка. Коли мі піднялися вище я зрозумів, як там внизу було тепло. І що там було не так багато ящірок та кліщів.
Висота була незначна та нам там дуже сподобалося, що ми вирішили заночувати. Яка була ця ніч! Свіже повітря,вогнище,пісні, але трохи заважали комарі. Ми поїли дуже смачну вечерю, яку приготували мама з татом.
Вже зранку ми пішли назад. Поки ми поверталися я собі розбив коліно, але це вже було не важливо.
Я ніколи не забуду ці канікули, а особливо гори.
Объяснение:
Друге завдання не знаю