Ще вчора сонечко гріло по-літньому. А сьогодні вночі до мого міста непомітно вступила пишна-осінь.
Виглянула я у вікно — і не впізнала трьох братів осокорів, що ростуть у дворі.Пожовкле листя овіяло їх. У їхні буйні зелені крони осінь вже де-не-де вплела пасма жовтого листя. Молода берізка опустила додолу довгі коси-віти. А вітер чеше, чеше їх, заспокоюючи красуню. Не сумуй, що незабаром опаде твоє листя. А я з нетерпінням чекаю бабине літо яке ось ось ступе на поріг.
Прийде весна — і на місці опалого листочка виростуть нові, молоді пагінці.
Ще пишніше розквітне твоя врода.
Кожний новий ранок зустрічає мене по-іншому: то загорне у густий туман, то рвучий вітер завіє мені за комір, то збадьорить прозорою прохолодою. А інколи розщедриться ранок і зустріне свіжовимитим сонечком, скісні промені якого заглядають під самі повіки, ніби просять пробачення за своїх сердитих побратимів,і я починаю дихати прохолодою.
Я люблю осінь за її тихий смуток, що щемом озивається в серці, за важкі кетяги горобини, за срібні нитки бабиного літа, що дарують нам окрайчик літнього тепла, за шерхіт опалого листя, який заспокоює отой щем у серці.
У садочках пахнуть достиглі яблука викохані щедрим літнім сонцем, вони вже не в змозі втриматися на гілці, голосно гупають з віт, проливаючись липким соком у холодну траву.
— “Не сумуй, — каже мені жовта гілка за вікном. — Мине осінь, пройде зима. Пора згасання зміниться порою цвітіння”.
І я не сумую, бо про це мене просила сама Осінь сьогодні вночі. Осінь, що завітала до мого міста.
Директорові Львівської середньої школи №16 Филипенку М. І. Сухомлинського Миколу Олександровича, який проживає за адресою: м. Львів, вул. Смачна, 5, кв. 15 Заява зарахувати мою доньку, Сухомлинську Віторію, до 10 класу вашого закладу. До заяви додаю: копію свідоцтва про народження; довідку про стан здоров'я дитини. 21.04.2016 (Підпис)
ВИБЕРІТЬ САМЕ ВАЖЛИВЕ!☺Як стати авторитетом? Деякі з нас честолюбні й амбіційні з самого дитинства. Вони прагнуть виділитися з групи друзів, бути для них авторитетом, лідером — як формальним, так і неформальним. І це їм вдається завдяки особливій здатності викликати у однолітків готовність слухати і погоджуватися з їх рішеннями, а ще користуватися їхньою довірою і повагою. Але в міру того, як діти дорослішають, стати авторитетом у своєму класі або компанії стає все важче. Як стати авторитетом серед своїх друзів-школярів? У молодших школярів статус створюється дорослими і залежить від оцінок: чим пильніш учень, тим міцніше його положення. Тому саме відмінники користуються найбільшим авторитетом в початковій школі, так як їм доводитися стати прикладом для інших. Колектив підлітків пред’являє до свого лідера зовсім інші вимоги. Їх вже не влаштовує залежність від думок і оцінок дорослих, тепер вони мають власну думку з будь-яких питань і самі оцінюють один одного. За що підлітки будуть поважати свого лідера? За силу — зовнішню і внутрішню, за принциповість, надійність і вміння приймати рішення, мати свою думку, незалежне від того, що думають інші. За досягнення, таланти, здатність зацікавити, виділитися із загального фону. Якщо вам важливо стати авторитетом для своїх друзів та однокласників, вам обов’язково потрібно відповідати цим уявленням про лідера. Цікавтеся захопленнями своїх приятелів, завжди майте тему для розмови з ними. Заохочуйте їх до спілкування і розповідайте їм щось нове, що стосується їх хобі. І діліться своїми успіхами, але так, щоб це не викликало неприязні або усмішок. Знайдіть привід, щоб проявити свої таланти, і постійно розвивайте їх, працюйте над собою. Дуже добре зайнятися якимось популярним видом спорту, записатися в клуб екстремального відпочинку або школу виживання. Будьте здатні до того, що не можуть зробити інші, знайте те, що їм може бути цікаво, чому ви можете їх навчити. Недостатньо бути формальним лідером, таким, як, наприклад, староста в класі, щоб стати авторитетом серед друзів і одночасно користуватися довірою дорослих. Але цю можливість треба використовувати для розвитку своєї здатності викликати ці повагу і довіру. Уміння знаходити баланс між вимогами вчителів та однокласників до вам, коли ви почнете будувати свою професійну кар’єру. Які якості потрібно розвивати, щоб стати авторитетом для ровесників? Впевненість у собі. Вчіться приймати рішення і брати на себе відповідальність. Не уникайте ситуацій, які вимагають вашої сміливості — загартовуйте свій характер, зміцнюйте свою волю. Обізнаність. Постійно розширюйте свій кругозір, цікавтеся всім, що відбувається навколо. Володійте тією інформацією, яка важлива для ваших друзів. Товариськість. Завжди будьте поруч з однокласниками, беріть участь у загальних бесідах, що не уникайте загальної уваги. Витривалість і фізична сила. Займайтеся спортом, тренуйтеся, освоюйте навички боротьби. Ваші однолітки цінують силу, здатність постояти за себе і захистити друзів. Уміння створювати свій стиль. Дотримуйтесь моді, але залишайтеся собою, не схожим на інших. Ви повинні виглядати сучасно, але так, щоб ваш зовнішній вигляд викликав захоплення схвалення однокласників і не дратував дорослих. Як стати авторитетом для молодшого дитини? Якщо ви користуєтеся визнанням своїх ровесників, ви зумієте заслужити його і в інших дітей. Допомагаючи малюкам повірити в свої сили і робити перші кроки до досягнення їх цілей, ви станете для них людиною, чий авторитет буде незаперечний. Вміючи залишатися тільки старшим другом і викликаючи в них почуття, що всі перемоги і успіхи досягнуті їх власними зусиллями і вашої невеликою до ви завжди будете їх наставником. Вас будуть слухати, за вами будуть слідувати, вам будуть вірити.
Ще вчора сонечко гріло по-літньому. А сьогодні вночі до мого міста непомітно вступила пишна-осінь.
Виглянула я у вікно — і не впізнала трьох братів осокорів, що ростуть у дворі.Пожовкле листя овіяло їх. У їхні буйні зелені крони осінь вже де-не-де вплела пасма жовтого листя. Молода берізка опустила додолу довгі коси-віти. А вітер чеше, чеше їх, заспокоюючи красуню. Не сумуй, що незабаром опаде твоє листя. А я з нетерпінням чекаю бабине літо яке ось ось ступе на поріг.
Прийде весна — і на місці опалого листочка виростуть нові, молоді пагінці.
Ще пишніше розквітне твоя врода.
Кожний новий ранок зустрічає мене по-іншому: то загорне у густий туман, то рвучий вітер завіє мені за комір, то збадьорить прозорою прохолодою. А інколи розщедриться ранок і зустріне свіжовимитим сонечком, скісні промені якого заглядають під самі повіки, ніби просять пробачення за своїх сердитих побратимів,і я починаю дихати прохолодою.
Я люблю осінь за її тихий смуток, що щемом озивається в серці, за важкі кетяги горобини, за срібні нитки бабиного літа, що дарують нам окрайчик літнього тепла, за шерхіт опалого листя, який заспокоює отой щем у серці.
У садочках пахнуть достиглі яблука викохані щедрим літнім сонцем, вони вже не в змозі втриматися на гілці, голосно гупають з віт, проливаючись липким соком у холодну траву.
— “Не сумуй, — каже мені жовта гілка за вікном. — Мине осінь, пройде зима. Пора згасання зміниться порою цвітіння”.
І я не сумую, бо про це мене просила сама Осінь сьогодні вночі. Осінь, що завітала до мого міста.