Question

532.1. Прочитайте уривок. Випишіть з нього всі сполучення прийменників з іменника ми та займенниками, визначте їхній відмінок. Любка позачиняла вікна й двері, але, коли Івашко пустив голуба додолу, він не повибивав шибок. Він схилився на один бік, похнюпив голову й за стиг... Івашко заклопотано супив брови й заходив то з одного боку, все придивлявся до крил. Перебите крило, нічого, добре лежить, а це он по землі волочиться... то з другого суворо, нарешті, сказав він. -Бач, як тягає. Те може, може... - А голуб був чудесний. Не якийсь собi там сивак копійчаний, а такоï чис тої сірої масті, що, здавалося, хтось умисно, коли голуб був увесь чорний, узяв та рівненько й дрібненько поцюкав його білим. Тільки кінці пір'їн на хвості та на крилах лишилися чорні, як у чорнило на палець умочені. Ой, недешевий був голуб та недешевий! Голівка ж яка: малесенька, витончена, не кругла, а довгастенька! А дзьобик: це ж не дзьобик, а пшеничне зер нятко, ніжне, рожеве, тупеньке. Шийка горда, не довга й не коротка, спи - A Та не перебите, а тільки так, забив, абощо? Га ​