Я сейчас напишу большой текст : Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед підростаючого покоління. Тому особливе занепокоєння нині викликає відсутність у більшості дітей віком від шести до десяти років усвідомлення себе як частини народу, співвіднесення своєї діяльності з інтересами нації. Зарадити справі може створення такої системи народної освіти, яка виховувала б національно свідомих громадян України. В Україні освіта з кожним роком енергійно набуває національного характеру: вона спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Цілі і зміст сучасної освіти важливо підпорядкувати системі національних інтересів, ідей, головним цінностям духового скарбу українського народу – національним звичаями, традиціям і обрядам. Якості українського народу, його національного характеру досліджували Г. Сковорода, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш, К. Ушинський, Б. Грінченко, Г. Ващенко, Я. Ярема, П. Кононенко, В. Каюков, М. Стельмахович та інші відомі вітчизняні педагоги. Національно свідомі, талановиті педагоги С. Ананьїн, О. Астряб, О. Дорошевич, Т. Лубенець, О. Музиченко, С. Русова, І. Стешенко, Я. Чепіга, І. Ющишин заклали міцне підґрунтя процесу виховання підростаючого покоління на основі національних ідей. Звичайно, введення до шкільної програми такого предмета, як народознавство, вирішить більшість виховних завдань і дасть підґрунтя для майбутньої роботи у плані створення національної системи освіти і виховання молодших школярів. Розпочинати національне виховання потрібно з початкової школи. Певна річ, що для кожного етапу розвитку національної свідомості та самосвідомості дитини українське народознавство повинно мати різноманітні форми викладу, оскільки завдання курсу на цих етапах теж різне. У початковій школі діти зустрічаються з духовною спадщиною народу: народною піснею, казкою, дитячим фольклором, виробами народних майстрів, з обрядами, тобто втілення багатовікової культури і мудрості наших предків завдяки заняттям з народознавства. Народознавство, подане як система у початковій школі, дає можливість учням на певному етапі без труднощів орієнтуватись у складних образно-смислових символах давньоукраїнської літератури та у класичній українській поезії, розуміти і знати витоки різних видів мистецтва, зрештою, воно повинно стати частиною розуміння наукової картини світу. Щоб виховати справжніх синів і дочок свого народу, палких патріотів держави, які були б віддані своїй Батьківщині, Україні, слід цілеспрямовано і систематично формувати у позанавчальному виховному процесі елементи національної самосвідомості особистості молодшого школяра на основі народних звичаїв, традицій і обрядів.
Твір на тему "Чому я пишаюся своїм товаришем" пропоную скласти так: У мене є товариш, якого звати Ілля. Він має світлу голову, є бистрим на розум. Ілля дуже чемний хлопчик. Він завжди швидко приходить на до коли я цього потребую. Я також намагаюсь бути гарним другом для нього. Але чи завжди я можу ним пишатися? Я вважаю, що так. Ілля - це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад. Чому ж я пишаюсь своїм товаришем? Я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього конкурс з англійської мови. Наступного навчального року Ілля поїде навчатись до Англії. Всього цього він досяг своїми стараннями. Цього року Ілля показав, як важливо бути беручким до праці. Як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. Якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи. Я вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. Саме тому я ним по-справжньому пишаюсь!
Розмірковуючи про плюси та мінуси телевізійної реклами треба визначитись, з якої точки зору потрібно зробити оцінку. Давайте поміркуємо з точки зору споживачів. Плюси: 1. Можна швидко дізнаватись про нові речі (або подиї) 2. Можна порівнювати властивості товарів чи послуг 3. Для користувачів мабуть це все, на мою думку. Мінуси: 1. Телевізійна реклама дуже нав'язлива, її неможливо відключити. 2. Ми не можемо знати напевно, яка саме якість продукту, що рекламують 3. Ми не можемо обирати, яку саме рекламу хочемо бачити 4. Реклама формулює наші вподобання без нашої участі
З точки зору рекламодавця телевізійна реклама це клондайк. Плюси: 1. Візуальний та аудіальний ряд в сукупності дають приголомщливий ефект. Споживач краще сприймає рекламу. 2. Це легкий б взаємодуї з дуже широкою аудиторією споживачів, тому що телевизор є майже в кожній квартирі. 3. Брендування та надання солідністі. Споживач запам'ятовує вашу торгову марку, та в магазині на підсвидомому рівні обирає саме ваш товар. 4. Відносно невелиі затрати в перерахунок на одного споживача, беручи до уваги широту аудиторії 5. Пространство для реалізації творчих ідей. Завдяки відео формату можна втілити дуже широкий спектр візуальних та аудіальних форм.
Мінуси: 1. Реклама обмежена за часом. Найчастіше це 30-60 секунд. І за цей час треба встигнути зацікавити споживача. 2. Негативне відношення до реклами з боку споживачів 3. Імовірність переключення каналу під час реклами 4. Висока абсолютна вартість - 1 хвилина рекламного часу коштує близько 4000 долларів США, а також витрати на створення рекламного роліку. 5. Реклама має відповідати потребам цільової аудиторії, тобто має транслюватись тоді, коли потенційний клієнт дивиться телевізор. Наприклад, під чому під час футболу рекламують пиво а не памперси? Тому що футбол дивляться чоловіки, яки люблять пиво.
Якості українського народу, його національного характеру досліджували Г. Сковорода, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш, К. Ушинський, Б. Грінченко, Г. Ващенко, Я. Ярема, П. Кононенко, В. Каюков, М. Стельмахович та інші відомі вітчизняні педагоги.
Національно свідомі, талановиті педагоги С. Ананьїн, О. Астряб, О. Дорошевич, Т. Лубенець, О. Музиченко, С. Русова, І. Стешенко, Я. Чепіга, І. Ющишин заклали міцне підґрунтя процесу виховання підростаючого покоління на основі національних ідей.
Звичайно, введення до шкільної програми такого предмета, як народознавство, вирішить більшість виховних завдань і дасть підґрунтя для майбутньої роботи у плані створення національної системи освіти і виховання молодших школярів. Розпочинати національне виховання потрібно з початкової школи. Певна річ, що для кожного етапу розвитку національної свідомості та самосвідомості дитини українське народознавство повинно мати різноманітні форми викладу, оскільки завдання курсу на цих етапах теж різне. У початковій школі діти зустрічаються з духовною спадщиною народу: народною піснею, казкою, дитячим фольклором, виробами народних майстрів, з обрядами, тобто втілення багатовікової культури і мудрості наших предків завдяки заняттям з народознавства. Народознавство, подане як система у початковій школі, дає можливість учням на певному етапі без труднощів орієнтуватись у складних образно-смислових символах давньоукраїнської літератури та у класичній українській поезії, розуміти і знати витоки різних видів мистецтва, зрештою, воно повинно стати частиною розуміння наукової картини світу.
Щоб виховати справжніх синів і дочок свого народу, палких патріотів держави, які були б віддані своїй Батьківщині, Україні, слід цілеспрямовано і систематично формувати у позанавчальному виховному процесі елементи національної самосвідомості особистості молодшого школяра на основі народних звичаїв, традицій і обрядів.