відповідь:
кожен з нас є унікальною та неповторною особистістю. так, ми усі різні, але прагнення стати людиною з великої літери є тією самою спільною рисою, що єднає нас. і саме тому наші батьки намагаються зробити все можливе, аби їх улюблений нащадок виріс та став гідним членом соціуму. але в то й же час не всі з нас знають, що таке гідність і що це значить «бути гідним».
все своє життя ми зіштовхуємося із необхідністю робити певні вчинки та приймати рішення, частина з яких є важливими через свою здатність впливати на наше майбутнє. звичайно, деякі з них є правильними, а деякі призводять до певних помилок. все своє життя ми вчимося і в той же самий час розвиваємось. морально-етичні принципи, які є загальноприйнятними для суспільства, слугують нам орієнтиром. на них ми і намагаємось рівнятись.
що стосується гідності, то це, перш за все, набуте вміння тримати свої думки та дії чистими. це є вести себе правильно в різних життєвих ситуаціях, ефективно переборюючи особисті емоції та слабкості, якщо такі присутні. гідність – це квінтесенція внутрішнього відчуття благородства та відповідальності за життя та здоров’я дорогих та близьких вам людей. чисті думки людини є базовою основою для всіх її вчинків. коротко резюмуючи, наявність в людини таких якостей як порядність, благородство, чесність, співчуття до оточуючих разом із доброзичливістю дає змогу називати людину по-справжньому гідною.
наш життя насичене різноманітними подіями, труднощами та складнощами. в ньому знаходиться місце для всього – для радощів і, на жаль, горя, для випробувань та різноманітних нагород. деколи ми змушені мати справу із болем, зрадою, підлістю та несправедливістю оточуючого світу. це теж є складові життєвого шляху. але тільки від нас залежить, чи гідно ми складемо ці життєві іспити та випробування, вийшовши з них із честю переможцями, чи, може, піддавшись труднощам, зламаємось, тим самим втративши власну гідність.
у сучасному світі так важко знайти той самий шлях, який можна назвати правильним. причина тому – еталони правильної поведінки та моральні принципи постійно усуваються на другий план, поступаючись місцем матеріальним речам. сподіваюсь, що все зміниться на краще, адже найбільшою цінністю у суспільстві є людське життя. прожити життя гідно – важко, але можливо. саме це я й хочу на власному прикладі довести, і для того максимум зусиль.
пояснення:
Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто гала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.
А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.
З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.
Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.
Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.
Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!
Объяснение:
ответ:Здрастуй, бабусю! Як ся маєш? Як твоє здоров’я?
У мене все як завжди. Я вчуся, отримую хороші оцінки. Особливо добре у мене виходить відповідати з математики, географії, біології та англійської мови.
Зараз я готуюся виступати за свій клас на конкурсі з біології. Там треба буде розповідати про тварин та показувати картинки з їхнього життя. Я сам шукаю інформацію для конкурсу в книжках і в Інтернеті.
Як там твоя кішка Маркіза? Ти вже знаєш, що у нас вдома живе кошеня Кузя.Воно біленьке та пухнасте. На канікулах я привезу його, щоб показати,
якщо тато дозволить. Кошеня якраз підросте до того часу.
Я сподіваюся, що вони з кішкою будуть гратися разом, адже Маркіза дуже добра та ласкава.
C Лізою ми часто сваримося. Вона стала ходити на танці та постійно хвалиться. Говорить тільки про танці, більше їй нічого не цікаво.Ось така в мене вредна сестра.
Я за тобою дуже скучив. Папа обіцяв, що скоро ми з’їздимо до тебе в гості на свята. Буду з нетерпінням чекати зустрічі. Передавай привіт тітоньці Каті, дядькові Вові та маленькій Наталці!
До побачення!
Твій онук Андрійко
Объяснение: Надеюсь