ответ: Опис золотої осені
На картині Федора Манайла «Золота осінь» я бачу жовто-золоте листя, що посипалося з осінніх дерев. Також видно, що крапає дрібненький дощик. Крізь опале листя та траву тече невеличкий струмочок, який стікає з гір. Я б хотів запустити туди паперовий кораблик. Біля струмка росте струнка білокора берізка, пожовкле листя на якій вже готове опадати. Під березою ростуть невеликі кущі, а за ними йде ліс, що складається з величезних могутніх дубів.
На задньому плані репродукції картини знаходяться малесенькі хатинки. Скоріш за все, це якесь село. Будиночки оточені невеликими деревами та кущами. Схоже, що це плодові дерева та чагарники. На тлі осінніх барв рослинності сільські хатки теж здаються багряно-червоними. Позаду видніється багато високих дерев, які закривають гори. Схили гір притрушені снігом, що нагадує про наближення зими.
Маленьке село здається дуже затишним. Мабуть, там майже не буває пронизливих північних вітрів, адже гори надійно захищають рівнини, де розташовані невеликі будиночки.
Объяснение: Ось твір який ти
Як для мене, то осінь досить сумна пора. Наступають дощові дні, світла та тепла стає все менше, пробуджуватися треба рано, щоб не спізнитися до школи.
Але осінь має свої гарні моменти. По-перше, тішить те, що є вдосталь овочів та фруктів. Можна смачно поласувати свіжими яблуками, грушами, виноградом. По-друге, раді батьки, що важка праця на полях дала щедрий врожай. Домашні комори поповнились картоплею, морквою, буряком. По-третє, попри ранні пробудження кожен шкільний день приносить зустріч із друзями, однокласниками, вчителями. По-четверте, саме восени першого вересня відчуваю себе старшим. Адже переходжу в наступний клас.
Усім цим мені подобається осінь.