1. Сьогодні дощить. ( односкладне, поширене, неповне )
2.На карантині встають пізно. ( односкладне, поширене, неповне )
3.Мене запросили на побачення. (односкладне, поширене, неповне)
4.Лежачого не б'ють. ( односкладне, поширене
, неповне )
5. День народження святкуватиму пізніше. (односкладне, неповне, поширене)
6. Вивчив теорему Піфагора. ( односкладне, неповне, поширене )
7.У чужому домі не порядкуй. ( односкладне, поширене, неповне)
8. Навколо запахло чебрецем та м'ятою. ( односкладне, поширене, неповне )
9. Незабаром має світати. ( односкладне, поширене, неповне )
10. Семеро одного не ждуть. ( двоскладне, поширене, неповне )
11. За вікном жоржини і чорнобривці. (односкладне, поширене, неповне )
12. Цього літа градом побило врожай. ( односкладне, поширене, неповне)
1. І знов лечу. ( лечу - присудок, односкладне неповне, дієслівне, означено-особове )
6.Не діли шкуру невбитого ведмедя. ( не діли - присудок, односкладне, неповне, дієслівне, означено-особове )
2.Оце, синку, як прийдеш, поклади хліб на стіл.. ( прийдеш, поклади - присудок, односкладне, неповне, дієслівне, означено-особове )
7.Поганому виду нема стиду. ( нема - присудок, неповне, односкладне, дієслівне, безособове )
8.Світає.. Край неба палає. (світає - присудок, неповне, односкладне, дієслівне, безособове )
3.Послухаємо музику? ( послухаємо - присудок, неповне, односкладне, дієслівне, узагальнено-особове)
9. Пахне спечений хліб. ( хліб - підмет, пахне - присудок, двоскладне, неповне )
4.Лікарські рослини вживають у вигляді відварів. ( вживають - присудок, односкладне, неповне, дієслівне, неозначено-особове )
10.З відкритих дверей віє холодом. ( віє присудок, неповне, односкладне, дієслівне, безособове )
11 Ось і Каховка. ( Каховка - підмет, односкладне, неповне, називне )
5.Довіряй, але провіряй. ( довіряй, провіряй - присудки, односкладне, неповне, дієслівне, означено-особове )
12.Посадили над козаком явір та калину. ( посадили - присудок, неповне, односкладне, дієслівне, неозначено-особове )
Підмет підкреслюється однією рискою, присудок - двома.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає осiннє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!