Катю, ти не уявляєш, яка в нас дивна сусідка. Вона живе сама, до того ж дещо недочуває. Вмикає зранку телевізор у вітальні, та ще й на весь куток. Адже вона має обов’язково його почути з кухні, коли сковородка шкварчить! Так він в неї цілий день бубонить: бу-бу-бу та бу-бу-бу.
Дивиться все підряд, а особливо, всілякі політичні виступи. Ми за стінкою почуваємося, неначе в нас тут засідання Верховної Ради та Кабінету міністрів.
Іноді їй син дзвонить по телефону. Так ти думаєш, вона хоч на хвильку вимикає свій «ящик»? Можна навіть не мріяти! Спершу телефон на максимальній гучності «розривається» хвилин п’ять, бо вона зі своїми Верховною Радою та Президентом нічого не чує. Зато ми за стінкою чуємо: Михайло дзвонить.
Веду я, Катю, далі. Михайло наполегливо надзвонює, бо вже знає материні звички. Сусідка нарешті чує дзвінок, біжить, хапає слухавку та починає кричати на повний голос. В цей час депутати по телевізору продовжують свої теревені, а вона намагається їх переговорити.
Інколи сусідка почує-таки по телевізору якусь важливу політичну інформацію. Наприклад, їй там скажуть, яка партія погана, а яка хороша. Тоді вона спішить надвір агітувати своїх подруг, за кого треба голосувати. Посиденьки ці розтягуються на кілька годин, адже інші сусідки можуть виявитися проти її улюбленого депутата. Отож їх дуже важливо переконати.
А телевізор, Катю, телевізор, вона на цей час вимкнути забуває. Та що там, взагалі не вважає за потрібне його вимикати! Так він і горлає кілька годин, а ми у своїй квартирі його слухаємо. Я б деяким людям взагалі заборонив би користуватися технікою, поки не навчаться зважати на оточуючих.
Объяснение:
Комп'ютер: Привіт, книжко, як справи?
Книжка: Привіт, добре. А ти як?
Комп'ютер: У мене все гаразд.
Книжка: Я тебе так довго не бачила, що ти робив весь цей час?
Комп'ютер: Я навчав людей. А ти?
Книжка: Теж саме.
Комп'ютер: Але ти вже застаріла.
Книжка: Ну то, що?
Комп'ютер: Те, що люди вже давно перейшли на на комп'ютерні технології, в них набагато зручніше знайти потрібну тобі інформацію.
Книжка: Це так, но тобі не варто недооцінювати мене.
Комп'ютер: Чого це?
Книжка: Я вже дуже довго існую на цьому світі, навіть довше ніж ти, а це значить, що у мене дуже великій досвід роботи з людьми и знаю набагато більше.
Комп'ютер: Добре, я згоден, пробач мене я не хотів тебе образити.
Книжка: Ну не засмучуйся, ти також дуже корисний.
Комп'ютер: Дякую, це дуже мило з твого боку, ти дійсно хороша подруга.