1.Займенником є слово
в) батько
2. Особовими є займенники в ряду
в) дехто, дещо, хтось
3.Зворотним займенником є слово
б) його
4. Займенник щось за розрядом
г) особовий
5.Форми називного відмінка не мають займенники
а) особові
6. Укажи ряд займенників, що вказують на відсутність особи, предмета, їхніх ознак
чи кількості
г) відносні
7. Установи відповідність
1) мною в)
2) абихто б)
3) який а)
4) своєюг)
8.Запиши в один рядок номери речень, у яких займенник її виступає як особовий, у
другий – номери речень, де цей займенник присвійний
Особовый 1,3
Присвійний 2,4
9. Запиши разом, окремо або через дефіс подані займенники
Аби хто, казнащо, дещо, який небудь, абощо, будь-з-ким.
10. Запиши речення, розкриваючи дужки. Укажи розряд та відмінок займенників
1) Лихо (ніхто) не красить. 2) Пусте, що на шляху (мій) терни
11. Побудуй речення, замінивши особові та зворотний займенники присвійними
1) У мене в серці благодатна осінь. 2) У неї в очах радість.
3) Сестра готується до уроків у себе в кімнаті.
12. Склади й запиши діалог (7 – 8 речень) на тему «У бібліотеці». Використай і
познач у тексті питальні та вказівні займенники
Объяснение:
ну давайиши
Объяснение:
У житті повинна бути гармонія. Людина завжди прагне бути щасливою, а щастя — це наявність усього потроху, але досконалого й бажаного. Я вважаю, що в житті все повинно бути в своїх межах, вчасно, природно і водночас під власним контролем. Тоді будь-яке негативне життєве явище може бути подоланим, а позитивне стане замість нього домінантним у житті. Та все залежить від самої людини. А головне — це бути впевненим у своїх можливостях, не зупинятися на досягнутому й увесь час прагнути до вдосконалення. Треба пізнати спочатку себе самого, зробити відповідні висновки й потім, уникаючи своїх негативних рис, працювати над своїм інтелектуальним, моральним і духовним розвитком як особистості. Самопізнання має тривати упродовж усього життя, бо на кожному етапі власної досконалості у людини виявляються нові якості.
Життя — не «практика без теорії», і тому воно таке яскраве і непередбачуване людьми: якби життя проходило спокійно, врівноважено, без лиха і суму, без поразок, тоді б не існувало радості; якщо не було б горя, то людина не знала б щастя. Тому дуже важливо знаходити «золоту середину», вірити в світле майбутнє й просто радіти тому, що живеш, не звертаючи уваги на дрібні проблеми. А допомагають у цьому добро, тепло, ласка, щирість самої людини, які згодом обов'язково повернутьс до неї від тих, хто її оточує. Перемагає завжди добро; якщо хочеш бути щасливим — будь ним, поводься з людьми так, як хочеш, щоб вони поводилися з тобою, - ці істини вічні й не потребують коментарів, саме за ними я і намагаюся жити.
Найбільшою людською вадою я вважаю егоїзм. Егоїзм, байдужість, холодність - це найгірші риси людини, бо саме з них народжуються жахливіві злочини, підлі вчинки, обман, зрада. З людьми, які мають такі риси, не варто мати справу, не можна прислухатися до їхніх порад. Дуже прикро, що нерідко людей оцінюють "по одежі", не враховуючи їхню сутність, не заглядаючи і їхній внутрішній світ. Якби люди усвідомили, що найголовніше - це взаєморозуміння, не було б багатьох прикрих конфліктів між ними, незрозумілих самогубств, страждань. Адже є люди, які всі свої добрі риси характеру ховають у глибині серця, не відкриваючи себе тим, із ким спілкуються. Щодо мене, то я хочу бути для кожного приємним і щирим співрозмовником, завжди жити в такому суспільстві, де зможу вільно духовно зростати, збагачуватись, набувати знань і досвіду у взасостосунках із людьми. Це - нормальне життя, до якого я прагну.