Прийшла весна.Діти побігли грати на галявині у схованки.Марьянка сховалась у кущі.Вона розгорнула гілля і раптом з того кущчика випорхнули пташки.Марьянка побачила гніздечко,у ньому були яєчка.Марьянка обережно підійшла до гнізда.Раптом до неї прибіг Максим та почав її питати. -Що це ти тут робиш?-спитав Максим. -Нічого я не роблю, відійди!-розлютилась Марьянка. -Добре,піду я,не буду тебе турбувати...- з жалістю пішов Максим.Бачить Марьянка-хрусь-хрусь..Це з яєчка вилупились пташенята,Марьянка подумала що було б добре якщо вона візме собі одного пташенятка.Вхопила його та побігла до дому.Прилітає Мама Пташка додому.Бачить одного з пташенят немає.Як тільки вона неплакала.Бачила Марьянка як Пташка слізьми заливаєтся та й сумно їй стало .На другий день встала Марьянка дуже рано,побігла до гніздечка та й поклала пташенятка.Мамі Пташці радо було та Марьянці...
Вечері я гуляла з друзями в парку і побачила на лаві забуту книгу. Мені стало цікаво і я розгорнула її. Книжка була у стилі фентезі і це мені сподобалось, якийсь у цьому був таємний зміст. Я забрали книжку додому і з захопленням прочитала за декілька днів, книжка виявилась дуже цікавою. Потім, я щовечора приходила до парку і сідала на ту саму лаву, в очікуванні зустріти господаря книжки. Одного вечора мені пощастило, я дізналась де живе дівчинка, яка згубила книжку. Це був невеликий будинок, поблизу парку. Я поклала книжку у поштову скриньку і пішла. Через декілька днів доля звела мене з цією дівчинкою ще раз. Ми зустрілися біля магазину і познайомились. Її звали світлана. Хоч досі ніхто не знає про мою добру справу, та ми з Світланою багато розмовляли і знайшли чимало спільного в нашому світогляді і інтересах. Тепер ми справжні друзі. Ось така в мене була історія і я завдячую їй маленькій книжці, що я вирішила повернути.
-Що це ти тут робиш?-спитав Максим.
-Нічого я не роблю, відійди!-розлютилась Марьянка.
-Добре,піду я,не буду тебе турбувати...- з жалістю пішов Максим.Бачить Марьянка-хрусь-хрусь..Це з яєчка вилупились пташенята,Марьянка подумала що було б добре якщо вона візме собі одного пташенятка.Вхопила його та побігла до дому.Прилітає Мама Пташка додому.Бачить одного з пташенят немає.Як тільки вона неплакала.Бачила Марьянка як Пташка слізьми заливаєтся та й сумно їй стало .На другий день встала Марьянка дуже рано,побігла до гніздечка та й поклала пташенятка.Мамі Пташці радо було та Марьянці...