Привіт, Василю! Куди прямуєш?- Привіт, Антоне! Ось, бачиш, книжки несу до шкільної бібліотеки.- Здавати чи як?- Так, здавати. Це роман Панаса Мирного “Хіба невуть воли, як ясла повні?”. Нам задавали його читати.- Давай і я пройдуся з тобою. Візьму щось собі почитати. Давно не читав нічого новенького.- А ти просто сам собі книжки читати береш? Не за програмою?- Ну ти, Василю, і смішний! Звичайно ж так! Я читати люблю. На цей раз, мабуть, спитаю, чи є в бібліотеці якісь романи Жюля Верна.- А якщо немає? Тут книжок, я бачу, небагато.- То візьму в районній бібліотеці, я туди записаний.- А так що, можна?- Я ж кажу, Василю, смішний ти! Можна! Ти що, ніколи в бібліотеку не записувався? Ти художні твори в Інтернеті читаєш?- Оце тільки в шкільну записаний. В мене й Інтернету вдома немає. Я поза шкільною програмою нічого не читаю.- Даремно, друже. Давай, коли я наступного разу буду йти в районну бібліотеку, то покличу тебе з собою. Записатися туди коштує всього три гривні на рік.- Давай, може, щось цікаве там надибаю! Ну, прийшли! Запитуй, що ти там хотів!- Тепер — цить... В бібліотеці галасувати не можна...
Вчителька: Сьогодні, діти, ми постараємося розтлумачити цікаве китайське прислів'я. Звучить воно так:«Людину пізнати нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». Як ви вважаєте, що воно означає? Марійко, я ж бачу, тобі є що сказати.
Марійка. Так, Ольго Петрівно. Я вважаю, що людину складно пізнати, бо кожна людина - це окремий світ, і ми всі дуже різні.
Вчителька: Так, ти права, Марійко. Хто ще?
Микола: Можна, я? Я згоден з Марійкою і хочу додати, що іноді ви судимо людей по собі і помиляємося. Це тому, що ми різні і можемо мати різні мотиви для своїх вчинків.
Вчителька: Добре, Миколо. Ти маєш рацію. Хто хоче додати?
Дмитро (з місця): А той, кого легко пізнати - це дурень, навіщо з ним знатися!
Вчителька: Дмитро, по-перше, піднімай руку, якщо хочеш відповісти. А по-друге, тепер кажи, що хотів, але без слова "дурень".
Дмитро: Ммм... Ну, я вважаю, що люину пізнати дійсно складно. А якщо легко, то ця людина примітивна, тому спілкуватися з нею буде нецікаво.
Вчителька: Ось тепер добре. Ти виразив свою думку, але без образливого слова. Хто згоден з Дмитром?
Ганна: Я згодна. Якщо людина мислить примітивно, то її буде легко пізнати, але навіщо це робити, якщо від такої людини не дізнаєшся нічого нового та цікавого?
Вчителька: Добре, діти. Ви добре сьогодні попрацювали. До дзвінка залишається дві хвилини, якраз щоб списати домашнє завдання з дошки.
-привіт! як твої справи? радий тебе бачити. -привіт ! у мене все гаразд. -що ти будеш купувати? -я завжди купую газету з телепрограмою та свій улюблений журнал -а який твій улюблений журнал? -це gameplay -А про що він? -У ньому розповідається про новини комп'ютерних ігор та новинки відеокарт. -мене також це цікавить.скільки він коштує? -У порівнянні з іншими журналама про комп'ютер він коштує недорого. -добре. Я також придбаю цей журнал -ти не ш, що купив саме цей журнал. він дуже цікавий і корисний. -дякую! до побачення . -до зустрічі
