Хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими красунями. Матуся-хмарка любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.
Ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ. Як це було прекрасно! Сніжинки закружляли над Землею у веселому таночку і літали, літали... А поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших Сніжинка. Вона була легка і срібляста. Вітер ніжно підхопив Сніжинку і спустив до моеї лодоні. В морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.
Мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почала розпитувати Сніжинку про її пригоди. Вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. Про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала та про матусю-хмаринку. Сніжинка була допитливою тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. Біла сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. Про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. Про чарівну музику Новорічних свят... І про все, все, все...
Та раптом на небо випливло чарівне малинове Сонце! Воно було таке велике і гарне. Такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! Їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, танцювати...Сонечко було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки.
Що таке відповідальність? В сучасному світі молодь знає багато нових слів, таких як лайк, смарфон, айпад, фейсбук. А от чи знає сучасна молода людина таке , здавалосяб, просте слово, як відповідальність? Чи розуміє вона значення цього слова? Давайте подумаємо. що ж це таке? Згідно вікіпедії, відповідальність - це свідоме ставлення особи до норм, цінностей суспільства, до своїх обов*язків. А я хочу пояснити, як розумію це слово я. Буває, що школяр просить взяти додому щеня. Якщо батьки послухають його, і у них вдома з*явиться тваринка, то кожен з них, а в першу чергу школяр, несе за неї відповідальність . Тобто він повинен годувати її, дбати про неї. вигулювати. а в разі хвороби - лікувати. Це - соціальна відповідальність. Або ж інша ситуація. Відповідальність за свої вчинки. Якщо хлопець від нудьги зателефонує на номер 03 і викличе швидку, то тут вже буде кримінальна відповідальність. Адже за цей час, поки швидка мчала на хибний виклик, якась дуже хвора людина не отримала вчасно медичної до Кожен з нас несе в цьому житті відповідальність. Батьки - за своїх дітей, діти - за свою поведінку, всі ми - за наші взаємини, поведінку, ставлення до тієї чи іншої ситуації. Тому я вважаю, що відповідальність - це як совість. Якщо ти не вчинив нічого поганого, то й на душі в тебе спокійно. Якщо ж ти десь схибив, був байдужий до чужої біди чи навмисне до неї призвів - тобі доведеться за це відповідати. Якщо не перед людьми, то перед Богом і своєю совістю. Ось що таке, на мою думку, відповідальність.
Хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими красунями. Матуся-хмарка любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.
Ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ. Як це було прекрасно! Сніжинки закружляли над Землею у веселому таночку і літали, літали... А поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших Сніжинка. Вона була легка і срібляста. Вітер ніжно підхопив Сніжинку і спустив до моеї лодоні. В морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.
Мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почала розпитувати Сніжинку про її пригоди. Вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. Про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала та про матусю-хмаринку. Сніжинка була допитливою тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. Біла сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. Про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. Про чарівну музику Новорічних свят... І про все, все, все...
Та раптом на небо випливло чарівне малинове Сонце! Воно було таке велике і гарне. Такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! Їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, танцювати...Сонечко було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки.