Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить, природа людину створила - людина її переробляє.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
я стараюся по господарству своїм батькам. зранку не забуваю застеляти ліжко. кладу на місце свої речі. підливаю наші чудові квіти. інколи замітаю підлогу. залюбки ходжу за покупками, адже зовсім поруч від мого будинку знаходиться великий магазин. мамі подобається те, що я вмію поскладати на місце помитий посуд.
ось так я своїм батькам.
наша сім’я має невеликий город.
коли зійде сніг, там вже багато роботи. я засіяти насіння у рівці. потім разом з мамою прополюю від бур’яну часник та моркву. часто підливаю грядки. восени дружно збираємо врожай.
поратися на городі – це праця нелегка, але дуже корисна для здоров’я.
я вдома батькам.
підмітаю підлогу, мию своє горнятко, сервірую стіл. за молодшою сестричкою. вчу її читати, бо вона піде у перший клас. коли тато щось майструє, то я в нього перший помічник.
ось так я батькам.
У середині та в кінці слова дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються і вимовляються чітко: голуб, стежка, мороз, казка. Виняток становить дзвінкий приголосний [г]. Перед глухими приголосними він оглушується і вимовляється, як парний йому глухий [х]: легко [лахко], нігті [н' Зх т' і].
Правильна відповідь а
Можна лучший ответ?