У мене є найкраща подруга. Звати її Ліда. Вона живе у квартирі поряд із моєю. Із Лідочкою ми знайомі з раннього дитинства. Вона старша за мене на один рік. Проте це не заважає нам дружити.
Ліда дуже чемна, вихована, розумна дівчинка. Вона має довге русяве волосся, гарний гостренький носик та завжди рум'яні щічки. Лідочка напрочуд симпатична дівчинка. А ще вона дуже гарний друг, який завжди до Я щаслива, що маю таку чарівну людину поряд!
В одному місті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.