Явища природи це те, за чим можна ігати не відводячи погляду. На нашій Землі їх є безліч, стільки, що просто важко перерахувати, а ще важче уявити, про скільки ми ще не знаємо. Явища – це те, що викликає захоплення, можливо навіть здивування, а також багато запитань, відповіді на які мені ще важко зрозуміти.
Явища матінки-Землі можна порівняти з чимось надзвичайним, прекрасним, адже вони по своєму цікаві та дивовижні.
Моя бабуся мені все казала: ” Про людину можна дізнатися багато чого, знаючи її вподобання”. Обдумавши ці слова, можна зробити висновок: явище, яке більш притаманне душі людини, відображає її характер.
Найбільш цікавим та дивовижним із усіх явищ є блискавка, на погляд багатьох людей. В людей, яким подобається блискавка, характер більш запальний, вони аргесивніші, але легко можуть досягти цілі якщо вони цього хочуть. Тим кому подобається місячне сяйво, характер мають спокійний, вони більш мрійливі та романтичні. Явищ є безліч, так як і характерів, всі вони особливі і відрізняються один від одного..
Найбільше захоплення в мене викликає веселка. Це явище пробуджує позитив. Дивлячись на неї, розумію що світ прекрасний і яскравий як всі кольори веселки. Хочеться просто творити добро. Також стосовно веселки є дуже багато запитань “Чому не можна пройтися під веселко?”, “Де край веселки?”.
Також існує легенда про веселку: якщо дійти до краю веселки, то там знайдеш горщик із золотом ельфів….
Явища нашої природи, надихають творчих людей, є багато віршів про них. Вони роблять наш світ кращим, яскравішим, надзвичайним.
Я вважаю що всі явища є прекрасними, адже вони мене надихають зробити добро, щось надзвичайне для когось.
Улюдей багато вад і недоліків, зрештою, жоден із нас не позбавлений власних. ніхто, як кажуть, не святий. але є одна людська вада, яку я не можу спокійно переносити, яка викликає у мене гнів, відразу, зневагу до цієї людини і ще безліч емоцій. вада ця — брехня.мені досі незрозуміло, що спонукає людей брехати. особливо коли йдеться про близьких, колег, коханих. навіть якщо ти зробив помилку, якщо зазнав поразки, хіба тобі не вибачать, якщо ти все поясниш щиро — зрештою, близькі люди майже завжди вибачають одне одного. і будь-яку слабкість, невміння, випадковий необачний крок можна вибачити, а брехню — майже ніколи. антон чехов писав, що брехня їсть душу так само, як іржа їсть залізо. цей влучний образ завжди згадується мені, коли я стикаюсь з брехнею. але вона їсть не тільки душу брехуна, вона, немов кислота, роз'їдає довіру, нищить стосунки. а скільки існує людей, які більше не довіряють іншим, бо одного разу їх зрадив близький — збрехав! тобто брехун нищить не тільки власні стосунки, а й свою жертву: він вбиває віру в людей, вміння відкриватися новим знайомствам та перспективам, оптимізм, любов до життя, зрештою.у жодному разі я не кажу, що треба говорити все усім, що треба висловлювати кожну дурню, що спадає на думку, ні, але тактовність і дипломатія не передбачають брехні. тактовність — коли тобі не сподобався малюнок чи вірш друга, і ти кажеш йому: «це не найкраща твоя робота, я бачу в ній кілька недоліків, я вірю, що ти вмієш краще», — приносить віру в себе, жагу змінюватись і розвиватися, бажання досягати вершин. а брехня — в очі похвалити, а потім за спиною наговорити хтозна-чого — брехня вбиває і нищить.правда гірка, люблять казати люди, що схильні брехати чи приховувати «правда така ж гірка, як і солодка», — завжди повторює мій батько, який для мене є беззаперечним авторитетом, і я надзвичайно поважаю його, у тому числі й за його правдивість. саме він навчив мене не брехати. насамперед, власним прикладом, а це головне. а по-друге, завдяки розумінню, що мене приймуть з усіма моїми слабкостями, помилками, хибами. і оця любов, без умовностей (мене любитимуть, яким би я не був) не має нічого спільного ні із вседозволеністю, ні з «» дитини. батько досить суворий, але його претензії завжди стримані, обґрунтовані і справедливі, а похвала — цінна для мене. моя довіра до близьких, їхня підтримка, яку я відчуваю навіть коли помиляюсь, робить мене сильнішим, дає змогу розвиватися — я так хочу виправдати їхні довіру до мене і їхні сподівання! у піноккіо, італійського буратіно з відомої казки, відростав ніс щоразу, коли він брехав. оце був би чудовий критерій і показник, якби так було і в житті. на жаль, так буває тільки в казках, і нещирі люди завойовують довіру інших, живуть із репутацією чесної людини, хоча зовсім не заслуговують на неї. я твердо тримаюсь своїх переконань, але нікого не прагну змінити чи провчити. помста — негідна справа. нехай брехня деяких людей лишиться на їхньому сумлінні. «вільним є лише той, хто може не брехати», — сказав французький письменник альбер камю. я сподіваюсь, що колись всі люди зрозуміють, що свобода від брехні — найвища цінність
Щасливий - щасливіший, більш.менш щасливий Щасливий - найщасливіщий, найбільш щасливий Німий - не утворюється, бо це не якісний прикментик людина не може бути трохи німою, не німою і дуже німою ! Молодий - молодший, більш/менш молодий Молодий - наймолодший, найбільш молодший Преспокійний - преспокійніший, більш преспокійний Преспокійний - найпреспокійніший, найбільш преспокійний Поганий - гірший - найгірший - складену ф-му не утворює Синенький - не утворюється, бо це прикметник інтенсивність якого виражена суфіксом (взагалі кольори не порівнюються, бо не може бути червоний, червоніший і менш червоний) Босий - не відмінюється, (знову ж ситуація як з німим)
Що ми використали для утворення форм? 1. Проста форма вищого ступеня - суфікси -іш, -ш до "початкової" форми слова Приклад: щасливий+іш = щасливіший 2. Проста форма найвищого ступеня - префікси най-, якнай- + суфікси -іш, -ш Приклад : най+щасливий+іш= найщасливіший 3. Складена форма вищого ступеня - слова БІЛЬШ/МЕНШ + "початкова форма слова" Приклад: БІЛЬШ щасливий 4. Складена форма найвищого ступеня - слова НАЙБІЛЬШ/НАЙМЕНШ + "початкова" форма слова Приклад: НАЙБІЛЬШ щасливий
Объяснение:
Явища природи це те, за чим можна ігати не відводячи погляду. На нашій Землі їх є безліч, стільки, що просто важко перерахувати, а ще важче уявити, про скільки ми ще не знаємо. Явища – це те, що викликає захоплення, можливо навіть здивування, а також багато запитань, відповіді на які мені ще важко зрозуміти.
Явища матінки-Землі можна порівняти з чимось надзвичайним, прекрасним, адже вони по своєму цікаві та дивовижні.
Моя бабуся мені все казала: ” Про людину можна дізнатися багато чого, знаючи її вподобання”. Обдумавши ці слова, можна зробити висновок: явище, яке більш притаманне душі людини, відображає її характер.
Найбільш цікавим та дивовижним із усіх явищ є блискавка, на погляд багатьох людей. В людей, яким подобається блискавка, характер більш запальний, вони аргесивніші, але легко можуть досягти цілі якщо вони цього хочуть. Тим кому подобається місячне сяйво, характер мають спокійний, вони більш мрійливі та романтичні. Явищ є безліч, так як і характерів, всі вони особливі і відрізняються один від одного..
Найбільше захоплення в мене викликає веселка. Це явище пробуджує позитив. Дивлячись на неї, розумію що світ прекрасний і яскравий як всі кольори веселки. Хочеться просто творити добро. Також стосовно веселки є дуже багато запитань “Чому не можна пройтися під веселко?”, “Де край веселки?”.
Також існує легенда про веселку: якщо дійти до краю веселки, то там знайдеш горщик із золотом ельфів….
Явища нашої природи, надихають творчих людей, є багато віршів про них. Вони роблять наш світ кращим, яскравішим, надзвичайним.
Я вважаю що всі явища є прекрасними, адже вони мене надихають зробити добро, щось надзвичайне для когось.