Ти завжди у всьому мені допомагаєш. Пам’ятаю той перший раз, коли ти мене вчила пекти періг із яблук. Дуже вдячна тобі за те, що в своєму житті я вмію робити те, що ти мене навчила: я в’яжу, роблю різні страви за твоїми рецептами. Бабусю, ти мій життєвий наставник.Щоб я робила без тебе,без твого тепла, ласки?Я обожнюю ті моменти, проведеного часу у твоєму селі.Адже без твоєї домівки, твого песика і широкополих степів не проходять жодні мої канікули. Я мрію, лише про те, щоб ти жила так довго, як живе твоя вулиця...Бо ти мій стимул у житті, моя друга мама.(Хлопці пишуть від чоловічого роду)
Якби я був мером, то в кожному дворі в нашому місті була б гарна дитяча площадка. Вона була б барвиста, з цікавими гірками, каруселями, драбинками, турніками, канатами. Для малюків можна зробити пісочницю і гойдалку. І обов’язково потрібно влаштувати клумби. Це дуже красиво. А якби залишилися гроші, я б поставив в кожен двір маленький фонтанчик. Ось в Анапі такі двори є, і влітку там завжди багато народу. А в нашому дворі майданчик дуже погана. Я сів в альтанці на сидіння й провалився. Гойдалки жахливо скриплять, каруселі зламані. І все таке старе і некрасиве. А ще на дитячому майданчику постійно збираються п’яні. Я їх зовсім не люблю. Вони навіть матюкаються. Оце був би у нас такий двір, як в Анапі, я б підстрибнув до стелі від радості! На місці мера я б обов’язково зробив в Пензі хороші, чисті пляжі, щоб люди могли там загоряти і купатися влітку. Річка Сура у нас дуже брудна, її потрібно очистити. Тоді в ній буде водитися багато риби і можна буде купатися. Якби я був мером, я б стежив за двірниками, щоб вони краще чистили сніг. Близько моєї школи взимку неможливо припаркуватися. А ще через те, що сніг не чистять і не довбають лід, трапляються дорожньо-транспортні пригоди і бувають пробки. А через затори швидка до яка поспішає до сильно хворій людині, може запізнитися і не приїхати вчасно. Ще я хочу, щоб не було черг в поліклініці, тому що в мене немає часу сидіти там по дві години. Замість того, щоб робити уроки або гуляти, доводиться дуже довго сидіти в черзі до лікаря. Можна зробити так, щоб всі хворі приходили до свого часу, тоді не доведеться так довго чекати. І ще в Пензі дуже не вистачає підземних переходів. Добре б побудували підземний перехід на проспекті Будівельників, тоді б я зміг сам ходити до бабусі. Батьки поки не відпускають мене одного через дорогу. І машинам тоді не довелося б стояти на світлофорі. У Москві багато підземних переходів, і людям дуже зручно переходити вулиці. У нас немає велосипедних доріжок, тому доводиться їздити на велосипеді по тротуарах і заважати перехожим або по дорогах, а це ж неправильно – можна потрапити під машину. Якби я був мером, я б ні в якому разі не дозволив руйнувати іподром. Мені дуже шкода, що в Пензі закрили іподром. Я займаюся верховою їздою на невеликий стайні. Конячкам там дуже тісно. І критого манежу там немає. Взимку займатися на вулиці дуже холодно. Якби я був мером, я б обов’язково побудував новий іподром і переселив конячок туди. Якби я був мером, то я б зайнявся переробкою сміття. У нас все сміття звозять на звалище, а там він лежить роками просто так, а треба його переробляти. З паперу можна робити газети та картон. З залозок всякі запчастини. Якщо сміття збирати роздільно, з нього потім можна багато чого зробити. Мені було дуже шкода ялинки, які люди викидали після Нового року. Я хочу, щоб ялинки ставали меблями або хоча б санками. А їх вантажать в сміттєвози і відвозять на звалище. Кілька ялинок все ще лежить на смітнику біля нашого будинку. Ще я б зробив так, щоб пенсіонери отримували хорошу пенсію і не були такими бідними, як зараз. Вони змогли б добре харчуватися і купувати новий одяг, подорожувати, зробити хороший ремонт у квартирі. Якби я був мером, то я б зробив Пензи красивою, сучасною, зручною, затишною, щоб туристи приїжджали не тільки в Москву і Пітер, але й до нас. Просто потрібно зробити, щоб їм тут було цікаво. І щоб нам, городянам, не було соромно за своє місто.
