В наш час все рідше можна зустріти по-справжньому ввічливу людину. А яка ж вона має бути, ввічлива людина сьогодення? На мою думку, мало знати і вживати слова ввічливості, такі, як дякую будь-ласка. Будь-хто може механічно сказати їх, але від того ввічливішим не стане. На мою думку, ввічлива людина це та, яка не лише дякує за послугу чи гарно просить про неї. Ввічлива людина це та, яка, навіть не знаючи іншої людини і нічого не отримавши від неї, побажає їй приємного дня, ввічливо попрощається. Навіть наодинці не вживатиме поганих слів. При нагоді завжди, не чекаючи прохання, до тим, хто цього потребує.
Довженко - найсучасніша людина серед митців кіно. Кінематограф світу мав би вже давно заснувати найвищу премію його імені, бо, по суті, всі режисери - його учні. Довженко - найніжніший син України. Він був хворий Красою з великої літери. І всю історію свого народу бачив і показував через Красу. Він завжди боявся, щоб образи й характери не підмінювалися посадами, а драматургія -субординацією. Довженко шаленів від думки , що ми - народ упосліджений, не здатний опам’ятатися, пригадати свою історію. Він народився й жив для добра та любові. «У красі більше глибокої істини, ніж в одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне». Це - його безсмертні слова
"Зупинися!" – крикнув Сашко.