- Дітки куди ми цього літа поїдемо у таборі? - Я хочу на екскурсію в зоопарк! - Ні, я вже там була - Може давайте на пітнік поїдемо, з ночівкою - А що, непогана ідея - Але в мене немає палатки - То нічого , будем в одній - Так, тепер домовляємось хто що бере! - Катю, в тебе є шашлик? - Так, звісно! - Добре тоді з тебе шашлик - А хто солодощі візьме?! - Та звісно Діана, або Віка - Давайте я візьму! - Добре, тоді з тебе Діано солодощі - Так, а віка що візьме? - Я візьму скатертину - О, Ольго Іванівно, можна я візьму зефір та млинці? - Так, звісно Тамаро - А млинці з чим будуть? - Шоколадом - Ні з шоколадом, тому що це все ростопиться і замастить весь одяг - Ну добре тоді візьмі з творогом - Добре, всі договорились що хто бере!? - Так Ольго Іванівно - Добре тоді чекаю вас завтра о 9 годині
- Привіт Соню! - Вітаю, Олеся! -Ну як твої справи в школі? - Добре, а твої? - Теж, слухай, ми у школі на українській мові почали проходити нову тему і вчителька за дала на домашнє завдання написати міні-твір із заголовком "Що цікавого ми знаємо з історії українського письма". І от я й почала думати, а й справді, що цікавого? - Ну Соню, як що цікавого? Багато цікавих речей. Все почалося ще з давніх часів, коли тільки виникли перші книги. Це ж зараз ми все друкуємо на комп'ютері, а от раніше люди писали книги вручну. Уяви собі, переписати 500 сторінок руками? - Так, не можу уявити...А що далі? - Далі з'явився перший друкарський станок і люди почали ним користуватися. Було надруковано багато книг... - А потім? - Що потім? Потім вже з'явилася друкарська машина. А потім в комп'ютер. - Виявляється, історія українського письма поділяється на стільки етапів розвитку! - Так Соню, тому не лови гав, а біди додому в скоріше пиши міні-твір! - Дякую, Олеся!
Ну что там писать, это же так просто! Всего лишь 5 минут занимает. Не ленись!
Будь-яка Небелиця, яка схожа на ту, що писав дитина. Щось на подобі: Я літав в космос на коні, тільки речення більше