(как можно скорее)! 4. В якому реченні прикладка не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.
Б Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому.
В Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене випещене ледаче й капосне хлоп’я.
Г І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду.
Д Мелашка була потрібна в господі як робітниця.
5. В якому реченні прикладка відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
А Усі знали Оришку як відьму.
Б Перстень цей дарується як милість превелика.
В Борис Савович як недавній моряк цілком серйозно підтримав Марисю.
Г Сприймаю день народження як докір.
Д Олександр Мурашко широко відомий як портретист.
6. В якому реченні означення не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.
Б Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.
В У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу перед дідом.
Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.
Д Стоять налиті сонцем дні.
7. В якому реченні означення відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
А Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.
Б І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.
В У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.
Г Побите дощем поле ще й град поб’є.
Д Здобутий працею сухар м’якший від дарованого бублика.
Мій дідусь Іван сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Він гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений у модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.
Мій дід – успішна людина. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок – взагалі нічого. Батько загинув на війні, коли хлопчикові виповнилося шість років, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті.
Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.
Отже, якщо спитати мого діда, в чому він полягає, той життєвий успіх, він вам скаже: працюй і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.