ответ: У наший школі уроки праці завжди проходять дуже цікаво, тому час пролітає непомітно. Так було і цього разу, коли вчитель оголосив конкурс на кращу шпаківню. Як завжди, Михайло Степанович дуже зрозуміло пояснив, що, в якому порядку і як робити. Переконавшись, що ми чудово зрозуміли, що від нас вимагається, він дозволив приступити до роботи. Вмить запрацювали верстати, в майстерні пролунав стукіт і скрегіт. Кожен хотів справитися із завданням швидше і краще. Спочатку лідирував Сергій. Він швидко і точно наніс потрібні розміри на дощечку і вирізував окремі деталі. Але виявилось, що одна деталь бракує, а дощечки більше не було. Тому, на жаль, він вибув із змагань. А Василь, хоча і працював не дуже швидко, але все продумав і зважив. Йому не довелося щось переробляти або поправляти, тому його роботу порахували кращою, хоча він завершив її одночасно зі мною. Михайло Степанович уважно оглянув виріб, похвалив Василя і поставив в журнал відмінну оцінку. Потім ми обговорювали всі моменти виготовлення шпаківень і ділилися досвідом. Було цікаво!
Объяснение:
-Привіт)
-Ти чому такий сумний?
- Та ось, утнув дурницю...
- Щось дуже погане?
-Ні, не дуже, але всеодно соромно.
-Так що ж ти таке утнув?
- не хочу про це говорити.
- Не переймайся! Всім людям властиво помилятися!
- Але ж потім так неприємно та соромно!
- Нічого, завжди можна виправитись.
- Але це не можна виправити!
- Тоді зроби для себе певні висновки і в наступний раз все буде добре!
- Справді?
- Звичайно! Кожна людина має право на помилку і часто ці помилки допомагають нам робити правильний вибір!
- А й справді! Ти права!
- Я сама не раз робила помилки і зрозуміла, що на них нам потрібно вчитись!
- Дякую тобі за до
- Завжди рада!
- Бувай!
- Бувай