Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.
Объяснение:
Д - приголосний;твердий;дзвінкий.
Ж - приголосний;дзвінкий,твердий.
Е - голосний;ненаголошений
Р - приголосний;твердий;дзвінкий.
Е - голосний;ненаголош.
Л - приголосний,дзвінкий,твердий.
О - голосний,наголошений.