Варiант 1 1. Усі дієслова одного подано в рядку:
А) вивчіть, сподіваюся, бринить, хвалитиме;
Б) передамо, шукають, мріятиму, жартували:
B) тустрiв би, догадай, ачскали б несла б; Г) пригостіть, позять, полікувала, возвеличу
2. Речення зліссловами дійсного представлені у радку:
А) Корінням своїм усі слов'янські мови сягають індосвропейської
прамови
Б) Уважно розглянь малюнок мовного дерева праслов'янської групи мо
B) Побачити бу музеї стародрукописи! Г) Знайди на карті Україну.
3. Усі дієприкметники активного стану в рядку: А) оформлений, знаючий, змужнілий, зважнілий;
Б) поділений, влаштовно, бережімо, кажучи, виконано:
B) поруділий, зів'ялий, лежачий, сидячий
г) забувши, натренований, гарантовано пам'ятатимемо 4. Дієприслівниками с всі слова радка:
А) засинаючи, заснувши, заснудий:
Б), иштий, н В), залишаючи, алишені;
Г) читаючи, прочитанитуючи; Дтремтячи, тремтячі затремтіши
5. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допушено
радку:
А) швидко-швидше;
Б) холодно-холодніше;
B) погано - поганіше;
г) добре - кращe:
Донижче.
6.Окремо треба писати всі прислівники у варіанті: ласка, по/синівськи
А) з діла/праділа, будь
Б) день/у/день, мало/помалу, ледве/ледне;
B) хтозна/куди, тет/а/тет, з давніх/давен;
Г) як/не/як, сам/на/сам, давним/давно.
7. Позначте рядок, у якому всі службові слова-прийменники:
А) попід горами, переді мною, назустріч вітру, Б) перед редакцією, хай знають, навколо стадіону;
В) залежно від обставин, поміж травами, лише сьогодні:
В одномумісті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.