Початок свят усіх - це є Різдво,
Бо якби Бог у плоті не родився,
Про Богоявлення б не знав ніхто,
А це тому, що Він би не хрестився.
І не страждав за нас би на хресті,
Не дарував би свято Воскресіння,
З надією ння у Христі,
І не чекав би нас по Вознесінні.
І Дух Святий на нас би не зійшов,
У день по Воскресінні п’ятдесятий,
Він як звичайний день, для всіх би йшов,
Також і Трійці, ми не знали б свята.
То ж саме цим, все почалося днем,
Знов хочеться все в ньому пригадати,
Коли в юдейське місто Віфлеєм,
Прийшли Марія й Йосип записатись.
Там місця у заїзді не знайшлось,
Що змусило відправитись до стайні,
Де їй родити сина довелось,
Бо кращих не було на те обставин.
А вже Господній Ангел їм звістив,
Тим пастухам,що поруч вартували,
Велику радість всім благовістив,
Що народився Той, Кого чекали.
Почули ще в великому страху:
«Дитину, в місті знайдете Давида»,
І ще ознаку Ангел дав таку:
«У яслах Він лежатиме сповитий».
Прийшовши вони все розповіли,
Подія ця всіх дуже здивувала.
Марії ж на серце слова лягли,
Вона над ними довго розважала.
Отримав світ в Христі!
Небесне військо виникло раптово,
Хвалити Бога, що на висоті,
Мир на землі і в людях добру волю.
На сході враз, зійшла нова зоря,
І мудреці, що вміли толкувати,
Народження юдейського царя,
В її появі мали розпізнати.
Вони йому вклонитися пішли,
Зоря вела їх, потім зупинилась.
Зрадівши, в дім з дитятком увійшли,
Дари принесли й низько поклонились.
Не випадково склались ті дари,
Із ладану, та золота і смирни,
Два перших, - як священику й царю,
А смирна - це для смертної людини.
Від мудреців як Ірод те зачув,
Що ті шукають тут царя нового,
За свою владу, сильний страх відчув,
І вдарився до наміру він злого.
Та Ангел Йосипу вві сні сказав,
Щоб брав дитятко і тікав в Єгипет,
І там до свого часу залишавсь,
Бо він дитя шукає погубити.
І повбивати Ірод наказав,
Усіх дітей, від двох років і менше,
Серед людей померлих за Христа,
Були це мученики самі перші.
Відома ця історія усім,
І вже давно, це календарне Свято,
Але важливо те передусім,
Що нами в своє серце з неї взято.
Чи народився в ньому твій Ісус?
І як багато місця там займає?
Серед життєвих цінностей, й спокус,
Чи Він на задній план не відступає?
Зворушлива історія Різдва.
А чи ти далі шлях Його простежив,
Що до Голгофського привів хреста,
Де постраждав Він також і за тебе?
Ти викупну ту жертву оцінив?
Чи відвернувся байдуже від неї?
А те, чому Він мудро нас навчив,
Хіба не править долею твоєю?
Перед очима бачу стайню ту,
Стоїть зоря над яслами Ісуса,
В думках за мудрецями увійду
І крізь сторіччя низько поклонюся.
Амінь.
Подробнее здесь: http://m.hristianskie-stihi.com/news/svyato-rizdva/
ОтвеОрфографія
Орфографія – це система загальноприйнятих правил про передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі.
Основні поняття орфографії:
орфограма;
орфографічне правило;
принципи орфографії.
Орфограма
Орфограма — це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з кількох можливих варіантів.
Отже, орфограми — це насамперед букви, для написання яких треба застосувати певне правило (наприклад, буква е у слові весна, бо весни; префікс пре- у слові предобрий, бо вказує на збільшену міру ознаки).
Види орфограм
1. Буквені:
А) Ненаголошені [е], [и] в корені слова: весна, життя.
Б) Велика чи мала буква: Земля (планета), земля (ґрунт).
В) Правопис прізвищ, географічних назв.
Г) Написання сумнівного приголосного: легкий (бо легенький бо просити).
Д) Подовження та подвоєння приголосних: навчання, возз’єднання, лимонний.
Е) Наявність чи відсутність літери: сторіччя — сторіч, баский — баскський, біль — білль.
Є) Правопис складних слів.
Ж) Правопис префіксів, суфіксів.
З) Вживання м’якого знака і апострофа.
И) Правопис відмінкових закінчень.
І) Правопис особових форм дієслів.
Ї) Правопис числівників і зв’язок їх з іменниками.
Й) Правопис прислівників.
К) Правопис часток.
2. Небуквені:
А) Дефіс: по-київськи, з-поміж, темно-зелений, віч-на-віч, хто-небудь, пів-України.
Б) Апостроф: м’ята, роз’їзд, пів’яблука, сузір’я.
В) Перенос слова: ходжу, триста, місто і місто.
Г) Пропуск між словами (роздільне написання): будь ласка, все одно, поки що, на жаль, ні в кого, рік у рік.
Д) Разом: улітку, попід, деякий, піввікна.
Орфографічне правило
Орфографічне правило — це коротка й чітка рекомендація для певного написання як зразкового. Наприклад, правила вживання великої букви; правила написання слів разом, окремо, через дефіс; правила вживання апострофа, м’якого знака та ін.
МІРКУЙТЕ ТАК!
Як слід визначати орфограму?
Знання.
Є два написання слова — правильний і неправильний.
Використовуємо правило: в іменниках середнього роду на -я (II відміна) у позиції між голосними м’які приголосні подовжуються. Отже, пишемо знання. Орфограма: подовження приголосних — буквена.
Орфографічна помилка
Орфографічною помилкою вважається неправильне написання однієї букви замість іншої в сумнівних випадках, неправильне вживання (або невживання) апострофа, м’якого знака, великої та малої літер, неправильний перенос слів, подвоєння літер, де його немає, або відсутність подвоєння, де воно має бути; відсутність чергування у — в, і — й у точно визначених правилами ситуаціях та ін.
Орфографічний словник
Орфографічний словник містить інформацію про правильне написання слів.т:
Объяснение:
Доброго дня! Мене звати Юрій і я хотів би попрацювати на вашому святі. Підкажіть, будь ласка, о котрій годині початок та як довго воно триватиме. Ще мене цікавить оплата : це буде погодинно чи за весь відпрацьований час? Я повнолітній, а чи можу взяти із собою товариша, якому сімнадцять років? Чекаю на вашу відповідь, маю надію стати вам у пригоді.
Объяснение: