Незнаю які слова з довідки, але добавите самі.
Объяснение:
Одного разу йдучи по стежиті, я помітив як вздовж неї росли ромашки, сині волошки, материнка, звіробій. Я зацікавився чому вони такі красиві, а ростуть там де їх рідко побачиш, адже кожна з них корисна по своєму ромашка заспокійлива, волошка жарознижуюча, материнка знімає біль і очищає повітря, а звіробій корисний при лікуванні ран. Цих квітів ще дуже багато різновидів та вони всі такі красиві цікаво, що бачать вони, мабуть милуються красою один одного та розмовляють про все, що відбувається навколо. ))
ответ:Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали.
Наприклад, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол або з прийомами іноземних дипломатів. Прямокутну споруду Софії Київської за сивої давнини оточували два ряди відкритих
галерей, а вінчали собор тринадцять куполів, суворий сірий колір яких чудово гармоніював із рожевими стінами.
У ХІІІ столітті військо хана Батия зруйнувало Київ, і тільки свята Софія залишилася стояти над згарищем міста. За словами Павла Загребельного, Софія Київська стояла над попелом і руйновищем, ніби сама Богоматір підносила руки в молінні. Саме завдяки непорушності собору кияни усвідомили силу божого захисту й повірили в те, що Марія Оранта завжди триматиме над ними свої молитовно підняті руки.
Спочатку собор усередині був прикрашений дивовижною мозаїкою та неперевершеними фресками. У своїй
більшості то були твори на сюжети Святого письма, але багато було й зображень полювань, свят, ігор. Саме своєю мозаїкою насамперед цінний собор. Досьогодні вона вражає яскравістю та свіжістю живих барв, довершеною композицією, тонкою технікою виконання.
Майже тисяча років минуло з часів спорудження Софії Київської, але й досі викликає захоплення духовна велич та сила натхнення стародавніх зодчих.
Объяснение: