М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
рыттп
рыттп
03.03.2022 04:53 •  Українська мова

2 Прочитайте текст, виконайте тестові завдання

                                              Пліт

Зробити пліт виявилось справою нелегкою. Хлопці працювали весь день. Зате пліт вийшов чудовий, хоч і зроблено його було із старих дощок. Зверху на плоті Ігор поставив намет із очерету, щоб можна було ховатись від сонця. Василько приніс дві довгі жердини. Наступного дня пліт урочисто спустили на воду. Він важко заколихався. Ігор і Василько разом відштовхнулися від берега. Впираючись жердинами в пісок, вони повільно випливли на середину річки. Тут була швидка течія, і Василько ледве втримував пліт на місці. Раптом почувся хрускіт, і Ігор побачив розгубленого Василька з коротким уламком жердини в руках. Пліт, відчувши волю, поплив швидше. - Давай твою! – гукнув хлопчина, і Ігор подав йому жердину. Василько вирішив направити пліт до берега. Проте це йому не вдалося. Ігорева жердина була зовсім легка і гнулась. З кожною хвилиною пліт плив усе швидше й швидше. - Ого, як підхопило! – весело промовив Ігор. Василько не відповів. Напружуючи всю силу, він впирався жердиною в пісок, намагаючись затримати пліт. Та всі зусилля були марні – тонка жердина гнулася, як лоза. Цієї хвилини хлопці почули глухий шум. Це шумить поріг. Як вони забули про нього? Його ніяк не обминути – а там же що робиться – каміння та піна, вода аж реве. Шум швидко наближався. І Василько, і Ігор знали, що пліт через поріг не пройде, його розіб’є на гострому камінні. Мурахи пробігли у Василька по спині. Він озирнувся на товариша й побачив, що Ігореві очі повні сліз. Василько став навколішки і подав йому руку. - Треба стрибнути у воду, - промовив він. – Я тобі до . Була така хвилина, коли у Василька з’явилось непереможне бажання вскочити в зелений намет з очерету і, затуливши вуха й заплющившись, впасти там ниць, щоб нічого не бачити й не чути. Та в нього майнула думка: «А що ж тоді робитиме Ігор?» - Стрибаймо! – перемагаючи страх, вигукнув Василько. – Чуєш, Ігорю? За мене тримайся! Василько відчув міцний поштовх і впав обличчям у воду. В ту ж мить він схопився на ноги. Так, він стояв у воді на ногах серед уламків плоту! Він зрозумів, що пліт налетів перед порогом на камінь і розбився. Вода сягала тільки до колін. Але доводилось міцно триматись, щоб швидка течія ріки не збила з ніг. Вода була страшенно холодна, мокрий одяг липнув до тіла, черевики десь зникли. Ігор стояв поруч, приголомшений тим, що сталося. Взявшись за руки, хлопці побрели до берега. Незабаром вони сиділи на піску й сушились. Сонце пекло несамовито, швидко висушуючи одежу, і вони були вже на березі, а що пропали черевики – шкода, та нічого не вдієш, зате лишилися живі! Ігор засміявся дзвінко й щасливо. Його сміх підхопив Василько. Діти ще не думали про те, що були так близько до загибелі… (За О.Донченком; 430 сл.).

Вибрати правильну відповідь на кожне із запитань:

1. Хлопці змайстрували пліт

 а) із стовбурів дерев; б) із старих дощок; в) із пінопласту.

2. Хлопці випливли на середину річки,

 а) гребучи веслами; б) гребучи руками; в) упираючись в пісок жердинами.

 3. Хлопці ледве втримували пліт на місці, тому що

 а) на річці була швидка течія; б) пліт тягнуло до виру; в) пліт кружляв на місці.

 4. Незабаром пліт виявився некерованим, тому що

 а) він був перевантажений важким наметом; б) мав непридатну на плавання форму; в) у Василькових руках обламалася жердина.

 5. Вирівняти пліт не вдалося, тому що

 а) у хлопців не вистачило на це сили; б) була занадто сильною течія; в) Ігорева жердина гнулася, як лоза. 

6. Хлопці злякалися, бо

 а) не вміли плавати; б) почули, як шумить поріг; в) пліт почав розсипатися. 

7. Вислів по спині пробігли мурахи означає

 а) відразу до комах; б) вроджений страх води; в) страх, розгубленість, неспокій. 

8. Василько вирішив

 а) змиритися і терпляче чекати смерті; б) рятуватися, стрибнувши удвох з Ігорем у воду; в) рятуватися, стрибнувши у воду самому.

 9. Пасивно ігати за розвитком подій Василько не міг, бо

 а) умів чудово плавати і знав, що врятується; б) боявся застудитися у промоклому одязі; в) відчував відповідальність за товариша.

 10. Хлопців на плоту врятувало те, що

 а) міцний пліт подолав поріг не розбившись; б) вони прив’язалися до плота мотузкою; в) перед порогом пліт наскочив на камінь і розбився.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
СабинаЛис
СабинаЛис
03.03.2022

1.Іван Франко

2.Панас Рудченко- “Мирний”

Іван Тобілевич - Іва́н Карпе́нко-Ка́рий

Лариса Косач - Леся Українка

Павло Губенко - Оста́п Ви́шня

Микола Фітільов - Мико́ла Хвильови́й

Олег Кандиба - Оле́г О́льжич

3.Неокла́сики — група українських поетів та письменників-модерністів початку 20 століття.

До неокласиків належали Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен), Максим Рильський.

4.ВАПЛИТЕ -Вільна академія пролетарської літератури(ЛИТЕратури)

5.—

с не могу

4,5(79 оценок)
Ответ:
erzhankenzhekan
erzhankenzhekan
03.03.2022
Займенник — самостійна частина мови, що вживається замість імені іменника, прикметника, числівника, прислівники або його характеристики і вказує на них, Це такі слова як він, ти, я, вони У російській мові займенники поділяються на особові, зворотні, присвійні, питальні, відносні, вказівні, означальні, негативні, взаємні і невизначені.
Особисті займенники
лицоЕд. ч. Мн. ч.
1 л. ями
2 л. тиви
3 л. він, вона, оноони
Особові займенники вказують на особу, про яку йде мова. Займенники 1-го і 2-го особи позначають учасників мови (я, ти, ми, ви) . Займенники 3-ї особи вказують на особу або особи, які не беруть участі в мові (він, вона, воно, вони) .
Змінюються по особах, числах і (в третій особі однини) пологах, а також відмінюються за відмінками.
[ред.] Зворотний займенник
Передає значення спрямованості дії на суб'єкт дії (Я бачу себе в дзеркалі) .
Відмінюється за відмінками:
себе (рд. , вн. відмінки) , собі (дт. , тощо) , собою, собою (тв.) .
Форма називного відмінка відсутня. За особами, числами та родами не змінюється.
[ред.] Присвійні займенники
Присвійні займенники вказують на належність того чи іншого об'єкта (предмета, властивості і т. д. ) або більше об'єктів того чи іншого суб'єкта або групи суб'єктів.
лицоЕд. ч. суб'єкта
і объектаЕд. ч. суб'єкта
і мн. ч. объектовМн. ч. суб'єктів
і од. ч. объектаМн. ч. суб'єктів
і об'єктів
1 л. мій, моя, моемоинашнаши
2 л. твій, твоя, твоє, Ваш, Ваша, Вашетвои, Вашивашваши
3 л. його, ееего, ееихих
особа в множ. ч. свій, своя, своесвоисвойсвои
Змінюються по особах, числах та пологах, а також відмінюються за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником. Займенники 3 особи (його, її, їх) не схиляються.
[ред.] Питальні займенники
Питальні займенники вживаються у питальних пропозиціях. В цю групу (як і пов'язані з нею групи відносних, негативних і невизначених займенників) входять самі різнорідні з граматичної точки зору слова. Здатність змінюватися за числами і родами, а також схилятися за відмінками повністю відповідає властивостям тих слів, які вони замінюють:
хто
що
відмінюються за відмінками
який
який
чий
которыйсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Відносні займенники
Використовуються для приєднання підрядного речення до головного.
[ред.] Вказівні займенники
столькосклоняется за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником
цей
той
такий
такий
сейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Означальні займенники
весь
всякий
сам
самий
кожен
будь
інший
инойсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником.
[ред.] Негативні займенники
ніхто
ніщо
нікого
нічого
нисколькосклоняются за відмінками
ніякої
ничейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
Зауваження. У заперечних займенниках не завжди є ненаголошеним, а не стоїть під наголосом.
[ред.] Невизначені займенники
хтось
щось
якийсь
некоторыйизменяются за родами, числами, відмінками.
кілька
невизначені займенники з приставкою дещо або суфіксами -то, -небудь, -нибудьпишутся через дефіс: дехто, кому-небудь, що-небудь і т. п.
Зауваження. Невизначені займенники містять ударну частку не, з якою пишуться разом. х відношення до інших предметів, явищ і т. д.
4,4(89 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ